Пам'ятник Іванові Федорову (Львів)

Пам'ятник Іванові Федорову у Львові
	49°50′33″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.84250° пн. ш. 24.03472° сх. д.Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.84250° пн. ш. 24.03472° сх. д.
Тип	пам'ятник
Країна	Україна
Розташування	Львів, вулиця Підвальна, 13
Архітектор	Анатолій Консулов
Скульптор	Валентин Борисенко, Валентин Подольський
Засновано	26 листопада 1977
Встановлено	26 листопада 1977
	Ідентифікатори й посилання
	Пам'ятник Іванові Федорову (Львів) (Україна)

Пам'ятник Іва́нові Фе́дорову у Львові — пам'ятник першодрукареві на території України^[1] Іванові Федорову у Львові, що знаходиться на вулиці Підвальній, 13. Встановлений 26 листопада 1977 року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». Площа навколо пам'ятника — найбільший букіністичний ринок Львова.

РозташуванняРедагувати

Пам'ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня Львівського ставропігійного братства. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області, а також вулицями Підвальною та Руською. Тло складає одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — колишній домініканський костел, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії). Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам'ятника та його композиційне рішення.^[2]

ІсторіяРедагувати

У 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої І. Федоровим у Москві. Одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити Івану Федорову з метою побудови упродовж наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. Меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями Підвальною та Івана Федорова.

1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку^[3]. Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.

«Далебі пам'ятник був покликаний не стільки задовільнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії Львова факти легалізувати в очах галицької громадськости комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів'янам Москві», — вважає публіцист та дослідник архітектури Павло Шубарт^[4].