Пам'ятники Яворова
Стаття Пам'ятники Яворова призначена для ознайомлення, в тому числі і візуального, зі зразками міської скульптури міста Яворова Львівської області.
Загалом у цьому галицькому місті декілька пам'ятників і меморіалів, що увічнюють пам'ять про представників української інтелігенції та вояцтва, радянських воїнів, що боролися з фашизмом.
Першим історично яворівським пам'ятником вважається облаштоване ще 1938 року поховання Українських Січових Стрільців. Від доби СРСР у місті лишилися пам'ятники уродженцю Яворова літераторові Осипу Маковею (1958) та радянським воїнам полеглим у ІІ Світову війну. Решта пам'ятників, а саме ті, що вшановують діячів української культури — композитора і громадського діяча Михайла Вербицького, релігійного діяча Андрея Шептицького, а також загальнонаціонального «світоча» Тараса Шевченка встановлені вже після здобуття Україною незалежності — у 1990—2000-і роки.
Одним з найоригінальнішим міських пам'ятників у Яворові є так званий «Глобус України».
Перелік яворівських пам'ятників
ред.Назва | Дата встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Вербицькому Михайлові | 1997 | навпроти Яворівської районної державної адміністрації | Пам'ятник композиторові, автору Державного Гімну Михайлу Вербицькому був відкритий на 6-й День незалежності 24 серпня 1997 року. Автори пам'ятника — скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель. | |
Івану Павлу ІІ | 2012 | на подвір’ї римо-католицького костелу Святих Петра і Павла[1] | Пам’ятник блаженному Івану Павлу ІІ. | |
Глобус України | 2000-ні (?) | на кільці-перехресті вулиць Січових Стрільців, Маковея, Загаєвича та Івана Франка | Оригінальний патріотичний пам'ятник українській державі, має напис «Держава, горде ім'я якій Україна, є і буде вічно». | |
Пам'ятний знак "2000 років від Різдва Христового" | 2000-ні (?) | на виїзді з міста між вулицями Маковея та Велике Передмістя | ||
Пам'ятний знак на честь скасування панщини в Галичині 1848 р. і проголошення незалежності Української Держави | 16 липня 1990 | на кільці-перехресті вулиць Івана Хрестителя, Святоюрської та Велике Передмістя | ||
Маковею Осипові | 1958 | біля ґімназії імені Осипа Маковея на вул. Львівській | Пам'ятник літераторові та громадсько-політичному діячеві Осипові Маковею був відкритий у 1958 році. Автор пам'ятника — скульптор Дмитро Крвавич. | |
Маковею Осипові | 1992 | біля садиби-музею на вул. Наталії Кобринської, 9 | Пам'ятник літераторові та громадсько-політичному діячеві Осипові Маковею був відкритий у 1992 році. | |
Українським Січовим Стрільцям, полеглим за волю України | 1938 | міський цвинтар на розі вул. Маковея та вул. Січових Стрільців | Пам'ятник Українським Січовим Стрільцям, полеглим за волю України, на їх могилі був уперше відкритий у 1938 році. Автор - скульптор Сергій Литвиненко (пісковик). | |
Радянським воїнам, полеглим у ІІ Світовій війні | 1958 | міський цвинтар на розі вул. Маковея та вул. Січових Стрільців | Братська могила радянських воїнів, полеглим у ІІ Світовій війні, був встановлений у повоєнний радянський час (мармурова крихта, залізобетон). | |
Шевченкові Тарасу | 1996 | на площі Ринок | Пам'ятник національному генієві, поету і мислителю Тарасові Шевченку був відкритий на 5-й День незалежності 24 серпня 1996 року (разом з пам'ятником Андреєві Шептицькому). Автори цього пам'ятника — скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель. | |
Шептицькому Андрею | 1996 | у сквері ім. А. Шептицького | Пам'ятник релігійному та громадському діячеві, митрополиту Української греко-католицької церкви Андреєві Шептицькому був відкритий на 5-й День незалежності 24 серпня 1996 року (разом із пам'ятником Шевченкові). Автори цього пам'ятника — скульптори Володимир Федорченко, Ярослав Троцько, Теодор Штокало. | |
Монумент Небесній Сотні та загиблим бійцям на Сході | 1 вересня 2016 | біля Яворівської районної державної адміністрації | ||
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
Яворівщини |
||||
Меморіал полеглим бійцям
24 ОМБр на Сході |
||||
Братська могила розстріляних євреїв |
Примітки
ред.- ↑ В Яворові відкрили пам’ятник блаженному Йоану Павлу ІІ // ZIK. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 21 грудня 2012.
Джерело-посилання
ред.- Історія Яворова[недоступне посилання з вересня 2019] на Офіційний сайт Яворівської міської ради