Палеологи (грец. Παλαιολόγοι) — остання і найбільш довготривала династія імператорів Візантії, яка правила протягом майже двох століть — з часу вигнання Михайлом VIII з Константинополя хрестоносців у 1259 р. і до взяття Константинополя турками у 1453 р. Окремі Палеологи були змушені ділити повноту влади з представниками роду Кантакузінів. З правлінням Палеологів пов'язаний останній підйом візантійського мистецтва. Через права на спадкоємство сім'я Палеологів отримала у 1305 права на маркграфство Монферрат у північні Італії, жіноча лінія передає спадкоємство сім'ї Ґонцаґа у 1533 році.

Московський князь Іван III одружився з племінницею останнього імператора Візантії Костянтина XI Драгаша — Софії Палеолог. Цим він, на думку частини істориків[кого?], намагався обґрунтувати свої претензії на духовний та релігійний спадок Візантії. Свідченням цьому є початок використання двоголового орла Палеологів як герба Московського князівства, а потім і Росії.

Палеологи зникають по чоловічій лінії у 1502 році по смерті Андрія Палеолога, який віддав (продав) свої права на трон Візантії Карлу VIII та Фердинанду II Арагонському.

Представники династії Палеологів до того, як вони зайняли престол ВізантіїРедагувати

  • Никифор (д/н—1081) вважається родоначальником династії Палеологів. Військовий діяч Візантійської імперії. Управитель(дука) феми Месопотамія. Загинув у битві при Діррахіумі.
  • Микола (д/н—1081), син Никифора Палеолога, дука Фессалонік. Загинув разом з батьком у битві при Діррахіумі.
  • Георгій (бл. 1068 — бл.1110), син Никифора Палеолога — військовий діяч Візантійської імперії. Відзначився у битві при Левуніоні.
  • Михайло (д/н — 1156) — син Георгія Палеолога, себастос, очільник війська в Південній Італії. Завдяки його вдалій кампанії у 1156 була відновлена фема Лонгобардія. Під час походу отримав поранення, від якого і помер.
  • Андронік (1083/1185 — 1115/1118) — син Георгія Палеолога, дука Фессалонік.

Візантійські імператори з династії Палеологів та роки їх правлінняРедагувати

Інші представники династії ПалеологівРедагувати

ГеральдикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Rietstap's Armorial - Palaiologos. Архів оригіналу за 14 серпень 2007. Процитовано 14 серпень 2007. 
  2. Ottfried Neubecker, Heraldry - Sources, Symbols and Meaning, pp.106, Tiger Books International (Twickenham), 1997.

ДжерелаРедагувати

Donald M. Nicol: The Last Centuries of Byzantium, 1261—1453. Cambridge 1993, ISBN 0-521-43991-4.