Палац Ліпковських (Красносілка)

Палац Ліпковських — пам'ятка архітектури місцевого значення в Україні, у селі Красносілка Бершадського району Вінницької області.

Палац Ліпковських

Країна Україна
Територіальна одиниця Красносілка
Місцезнаходження Красносілка Бершадський район, Вінницька обл.
Стиль італійський
Час заснування 1822
Спорудження XIX ст.
Сучасний стан збережений
CMNS: Палац Ліпковських у Вікісховищі

Розташування ред.

Палац-садиба Ліпковських розташований на вулиці Шкільній у селі Красносілка, що за 20 км від районного центру. Збудований серед парку, поряд річка Південний Буг.

Історія ред.

 
Маєток Ліпковських 1831 р., листопадове повстання

Генрик (Генріх) Ліпковський придбав у Красносілці земельний наділ та збудував тут свій палац, який у другій половині 19 століття був найбільшим у повіті. Родину Ліпковських поважали в країні за відданість короні і присязі, чоловіки якої служили у війську і на флоті.[джерело?] Будівництво палацу в італійському стилі розпочали в 1822 році. З його вікон відкривався дуже гарний краєвид на Південний Буг.

Головний будинок мав два поверхи з двоскатним дахом із партерами, а веранда була з односкатним, на колонах. У лівому куті головної споруди були колони, а також арки і закрита тераса.

В 1873 році палац перебудували, особливо тераси, де в правій частині, з високими закритими вікнами, була оранжерея. Найгарнішою тут була бальна зала — висока, з багатьма орнаментами та арками. Нагорі стіни були покриті штукатуркою з характерними гротами. Доповнювали величавість великі люстра з кришталю, а на підході проглядалося кілька відтінків паркету.

Був камін зі світлого мармуру, над яким висіли скульптури, а навколо — картини в позолочених рамках. Зала для балів і декорацій була дуже величава, під стінами стояли крісла в стилі Людовика Філіпа і банкетки. Тут було два салони, а стіни вимальовані яскравими орнаментами. Подібний вигляд мала і друга зала, де всі речі були позолочені. У колекції були кубки, чашки, полумиски, різні китайські фігурки. Штрихами були намальовані пейзажі села і округи, а також «красносільські справи», як про це повідали очевидці.

Покої відзначалися величністю та оригінальними меблями, особливо різноплановими диванами. Цікавою була й система опалювання,

Картинна галерея Ліпковських була вишукано оформлена, поєднувала в собі картини з декількох десятків. Вражаюче виглядала зала їдальні, насамперед, різні балкони, розмальована стеля, старовинний годинник. У центрі була гарна шафа і великий овальний стіл зі стільцями. Інтер'єр палацу описаний тодішніми очевидцями.

Після Генрика Ліпковського Красносілка перейшла до одного з його синів. Однак із часом він продав палац іншому члену родини, а колекції подарував братовій.

Ліпковські проживали в Красносілці аж до революційних подій початку XX століття.

XX століття ред.

В післяреволюційні часи приміщення використовувалося під різні навчальні та офіційні установи. У роки нацистської окупації тут була комендатура. Саме сюди прагнув спрямувати свій палаючий бомбардувальник радянський екіпаж, який розбився поруч, і льотчики захоронені в парку біля маєтку.

У післявоєнний період тут функціонувала Красносільська середня школа, і тоді це приміщення утримувалось у доброму стані.

З 80-х рр. панський маєток уже не використовується під школу. Приміщення поступово занепадало, руйнувалася покрівля, затікали стіни. В кінці 90-х рр. тодішній керівник маньківського колгоспу Борис Дементійович Булка розпочав відновлювати палац. Була перекрита покрівля, здійснено ремонт кімнат і коридорів, встановлено систему опалення. Планувалось відкрити санаторій для колгоспників. Однак розпад СРСР законсервував роботи по відновленню і знову палац став занепадати. Майно вивозилось, палац руйнувався.

Сучасний палац ред.

Приїздили в Красносілку і нащадки Ліпковських, яких зацікавив маєток їх пращурів. На даний час палац недоглянутий та потребує капітального ремонту. Для його реставрації і використання сільська рада села піклується здійснити заходи, які б зберегли і відновили палац Ліпковських. Факти про історію маєтку були розкриті у польських джерелах, які в свій час немало писали про Красносілку. Свідчення про це можна знайти в «Географічному словнику», виданому у Варшаві у 1883 році, а також в книгах окремих авторів, виданих в польській столиці в 1912-му і навіть у 1926 роках.

Посилання ред.