Павутинні бородавки

органи павуків

Павутинні бородавки — органи павуків, розташовані на черевці (опістосомі). Являють собою рухливі парні вирости (від однієї до чотирьох пар), часто мають членисту будову[1]. Основна функція павутинних бородавок — формування павутинного волокна: як правило, на їхніх верхівках відкриваються протоки павутинних залоз[1]. Однак нерідко частина бородавок редукується і не бере участі у виробництві павутини[1]. У павуків з родини Hersiliidae дуже довгі задні бородавки служать у тому числі органами дотику[1].

Аранеоморфний павук, виділяє павутину. Павутинні бородавки зміщені до заднього кінця тіла.
Подовжені павутинні бородавки Hersiliidae є органами дотику.

ПоходженняРедагувати

Традиційно павутинні бородавки розглядають як гомологи кінцівок X і XI сегментів тіла (відповідно, IV і V сегментів опістосоми)[1][2]. Початково на обох сегментах розташовано по дві пари бородавок (зовнішня і внутрішня)[1]. Існує два погляди на їх відповідність початковій кінцівці. Згідно з першим, зовнішні і внутрішні бородавки — гомологи гілок спочатку двогілкової кінцівки, згідно з другим, вони є результатом її вторинного поділу[1][2]. Прихильники другої точки зору, на основі ембріологічних даних, вважають гомологами кінцівок лише зовнішні пари павутинних бородавок, внутрішні вважаючи новоутвореннями[1]. Останній погляд підтверджується також і тим, що члениста будова характерна лише зовнішнім парам[1].

Членисточеревні павукиРедагувати

В підряді членисточеревних павуків зберігається найпримітивніша будова прядильного апарату: чотири пари бородавок, дуже винесені вперед[1][2]. При цьому всі чотири діють лише в молодих особин, у дорослих же обидві внутрішні пари частково або повністю втрачають здатність виробляти павутину[2]. В невеликого числа представників задня внутрішня пара зливається в єдине утворення[1].

Мігаломорфні і аранеоморфні павукиРедагувати

Павутинні бородавки представників цих підрядів в ході ембріонального розвитку переміщуються на задній кінець тіла і в більшості випадків розташовуються відразу перед анальним горбком[1]. Переважна більшість їх втрачає передню внутрішню пару[1][2]. На її місці в аранеоморфних павуків зазвичай розташовується невелика пластинка — колулюс (лат. colulus)[1][2]. Мігаломорфні павуки, як правило, втрачають обидві передні пари. Як серед аранеоморфних, так і серед мігаломорфних павуків відомі представники з однією парою павутинних бородавок[1].

Передня внутрішня пара бородавок зберігається і діє протягом всього життя лише в крібеллятних аранеоморфних павуків, у яких внаслідок злиття утворюється крібеллярна пластинка або крібеллюм (лат. cribellum)[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Иванов А. В. Пауки, их строение, образ жизни и значение для человека. — Л.: ЛГУ, 1965. — 304 с.
  2. а б в г д е ж Зоология беспозвоночных. Т. 1: от простейших до моллюсков и артропод. Под ред. В. Вестхайде и Р. Ригера. М.: Т-во научных изданий КМК, 2008, 512 с.