Павлій Олександр Іванович
Олександр Іванович Павлій (11 вересня 1939, м. Лозова, Харківська область, УРСР — 6 липня 2020, м. Харків) — провізор, доктор фармацевтичних наук, професор.
| Павлій Олександр Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 вересня 1939 Лозова, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 6 липня 2020 (80 років) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Національний фармацевтичний університет (1964) |
| Заклад | НФаУ |
| Науковий ступінь | доктор фармацевтичних наук (1991) |
Життєпис
ред.Олександр Іванович Павлій народився 11 вересня 1939 року у місті Лозова Харківської області. 1959 року з відзнакою закінчив Харківське медичне училище. Вищу освіту здобував у Харківському фармацевтичному інституті, де 1964 року отримав диплом з відзнакою. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію та почав працювати асистентом у Харківському фармацевтичному інституті, де у 1968—1971 роках обіймав посаду заступника декана факультету. В 1970 році отримав посаду доцента. У 1982—1986 роках працював деканом факультету з підготовки іноземних студентів. У 1986—1993 роках проректор з навчальної роботи та міжнародних зв'язків. У 1993—1996 роках перший проректором з навчальної роботи. У 1998—2005 проректором з заочної (дистанційної) форми навчання. У 1990 році захистив докторську дисертацію, 1991 році став доктором фармацевтичних наук. З 1991 отримав посаду професора кафедри фармакогнозії, з 2005—2016 професора кафедри хімії природних сполук[1].
Був нагороджений орденом «Знак пошани», знаком «Отличнику здравоохранения», відмінником охорони здоров'я СРСР, грамотами МОН, МОЗ України. Обирався депутатом Київської районної ради міста Харкова.
Науковий доробок
ред.Олександр Іванович Павлій автор понад 185 наукових праць, серед яких монографії та підручник с фармакогнозії[2]. Вивчав і синтезував біологічно активні сполуки та лікарські препарати у ряді похідних дикарбонових кислот і глюкозаміну. Також шукав біологічно активні сполуки з лікарської сировини. Автор 40 авторських свідоцтв та патентів. Підготував 1 доктора наук і 4 кандидати.
Основні праці
ред.- Полифенольные соединения рябины плакучей и дуболистой (канд. дис.). — Х., 1967;
- Биологически активные соединения в ряду оксаминоил-D-глюкозаминов, карденолидов и флавоноидов (докт. дис.) — Х., 1990;
- Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений. — Минск, 1985;
- Влияние природы заместителей на ацилирование экранированной ароматической аминогруппы. — Х., 1987 (співавт.);
- New cardiac glycosides and aglycones. — Czechoslovakia, 1987 (співавт.);
- Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник. — Х., 2000 (співавт.);
- Синтез і фармакологічна активність похідних 7-оксамоїл(сукциноїл)заміщених 3-оксо-1,2-дигідроіндазолу // Актуал. пит. фармацевт. та мед. науки та практики. 2013. № 2 (співавт.).
Посилання
ред.- ↑ Кисличенко, В. С. Павлій Олександр Іванович (Ukrainian) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ ПАВЛІЙ Олександр Іванович. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.