Федір Іларіонович Павловський (27 листопада 1908 - 6 квітня 1989 ) - учасник радянсько-фінської і Великої Вітчизняної війни, партизанів, полковник, Герой Радянського Союзу .

Павловський Федір Іларіонович
Народження 27 листопада 1908(1908-11-27)
Михайлівка, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть 6 квітня 1989(1989-04-06) (80 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Партія КПРС[1]
Звання полковник
Війни / битви радянсько-фінська війна, німецько-радянська війна і Битва на озері Хасан
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «Партизанові Вітчизняної війни» II ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні»

біографія

ред.

Народився 27 листопада 1908 року в селі Михайлівка, нині Запорізької області України, в селянській родині, Українець.

Закінчив неповну середню школу, курси радянського будівництва в Москві. Працював забійником на шахті Грузська в Донбасі.

У Червоній армії з 1930 року. Член ВКП (б) з 1932 року .

У 1940 році закінчив курси політскладу. Брав участь в боях з японцями біля озера Хасан в 1938 році, в радянсько-фінській війні. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року.

На початку липня 1941 року Ф. І. Павловський разом з 1-м секретарем Жовтневого районного комітету Компартії Білорусії Поліської області БРСР Т. Бумажкова організував в цьому районі партизанський загін «Червоний Жовтень», в тому ж місяці став командиром цього загону.

6 серпня 1941 року Ф. І. Павловському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням Ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2].

З січня 1942 року Ф. І. Павловський — командир партизанського з'єднання (відоме як «гарнізон Ф. І. Павловского» або Поліське партизанське з'єднання). Під його керівництвом 14 січня 1942 року було розгромлено гарнізон німецьких військ у селі Шинок Житковичский району, а через кілька днів відвойоване селище Копаткевичи (нині — в складі Петриківського району Гомельської області). Пізніше партизани Павловського відвоювали території Жовтневого, Житковицького, Петриківського та Глуського районів.

У травні 1942 року — травні 1944 року — командир 123-ї партизанської бригади імені 25-ї річниці Білоруської РСР[3] . У 1943 році — травні 1944 року член підпільних Поліського обкому і Жовтневого райкому КП (б) Білорусії.

З липня 1944 — в запасі. У 1945—1966 роках — на керівній роботі.

Жив в Мінську.

Помер 6 квітня 1989 року. Похований в рідному селищі Михайлівка.

Література

ред.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.

Примітки

ред.
  1. https://partizany.by/partisans/25015/
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза тт. Бумажкову Т. П. и Павловскому Ф. И., особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против германского фашизма» от 6 августа 1941 года [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 17 августа (№ 36 (151)). — С. 1.
  3. Память народа :: Документ о награде :: Павловский Федор Илларионович, Медаль «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.». pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 29 липня 2016.