Вікіпедія

Павел Вендзягольський

польський архітектор

Павел Вендзягольський (пол. Paweł Wędziagolski, 1883, Яворово  — 1 липня 1929, там само) — польський архітектор. Критик і публіцист у справах архітектури.

Павел Вендзягольський
пол. Paweł Wędziagolski
Народження 1883(1883)
Яворово
Смерть 1 липня 1929(1929-07-01)
там само
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Навчання Варшавська політехніка і Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди Wolna Wszechnica buildingd
Заклад Варшавська політехніка
CMNS: Павел Вендзягольський у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 1883 року в родинному маєтку Яворово (лит. Javaravos), тепер село Шальчинінкського району Литва. У 1903 році закінчив класичну гімназію у Вільнюсі. 1908 року із золотою медаллю закінчив математичний факультет Санкт-петербурзького університету, а 1911 року — Військову педагогічну академію. Викладав математику у військових навчальних закладах Петербурга.[1] У 1912—1917 роках навчався в Імператорській академії мистецтв, яку закінчив із відзнакою.[2] Повернувся на батьківщину і від 1919 року служив у польському війську. Брав участь у фортифікаційних роботах у фортеці Модлина.[3] У 1920—1928 роках викладав у Школі саперів і у Державній будівельній школі. Деякий час був асистентом професора Доманевського на архітектурному факультеті Варшавської політехніки.[2] Від 1928 року очолював кафедру архітектурного моделювання там же.[2] Виконував обміри у Модлині і в Італії (пам'ятники Марка Аврелія, Коллеоні і Гаттамелати).[2] 1928 року спільно з Мар'яном Лялевичем і Зигмунтом Камінським підписав звернення про створення гліптотеки при Національному музеї у Варшаві.[1]

В архітектурній творчості тяжів до монументальності.[2] Зазвичай звертався до класицизму, деколи — до специфічних польських історичних архітектурних форм.[4] Автор низки статей з теорії архітектури. Власні погляди найкраще відобразив у статті «Про архітектурну школу» в часописі «Architektura i Budownictwo» від 1928 року.[2] Член редакції квартальника «Południe», присвяченого мистецтву і мистецькій критиці.[5] Залишилась велика кількість рукописів, які призначались для майбутньої праці про сучасну архітектуру.[1]

Брав участь у виставці SAP у Варшаві 1927 року. Експонував малюнки з Риму і два проєкти. Написав статтю-огляд виставки в часописі Architektura i Budownictwo.[6] Член Віленського товариства митців-пластиків.[7] Проєкти, архітектурні фантазії та натурні рисунки Вендзягольського 1930 року посмертно експонувались у Вільнюсі в палаці Тишкевичів на ювілейній виставці товариства.[4]

Загинув 1 липня 1929 року в лісі маєтку Яворово під час вирубки лісу для будівництва власного дому. Відомим політиком і громадським діячем був брат Броніслав Вендзягольський.[8]

Проєкти ред.

  • Роботи при фортифікації Фінського узбережжя (1916).[3]
  • Дипломний проєкт Палацу справедливості. Не пізніше 1917 року. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі.[4]
  • Реставрація палацу Мостовських у Варшаві. Проєкт 1924 року.[1]
  • Відбудова костелу святого Ігнатія у Вільнюсі, виконана у 1924—1926 роках.[3] Проєкт експонувався на виставці SAP у Варшаві 1927 року[6] і виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі.[4]
  • Проєкт перебудови площі Саської у Варшаві (до 1927). Експонувався на виставці SAP у Варшаві 1927 року.[6]
  • Проєкт будинку Аграрного банку у Гдині. Розроблений у 1928—1929 роках.[3] Експонувався на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Корпус Вільного університету на вулиці Банаха у Варшаві, збудований у 1928—1929 роках.[3][9] Проєкт експонувався на виставці ВТМП 1930 року у Вільнюсі.[4]
  • Сільська школа в селі Завішанці (lit. Zavišonys). Спорудження завершено вже після смерті Вендзягольського.[8]
  • Проєкт центрального вокзалу у Варшаві. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Проєкт архітектурного вирішення площі Вольносці у Познані. Експонувався на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Проєкт віадука середньої лінії на вулиці Солець у Варшаві, виконаний у Бюро проєктів відбудови залізничного вузла. 1922 рік, співавтор Мар'ян Лялевич.[10]
  • Житлові будинки для офіцерів 36 полку піхоти у Варшаві в місцевості Прага. Будівництво велось зусиллями Державного аграрного банку. Експонувались на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Проєкти житлової забудови для землеробів і риболовів у Варшаві. Будівництво велось зусиллями Державного аграрного банку. Експонувались на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Власний неокласицистичний будинок у Яворові під Вільнюсом.[4] Будівництво розпочато 1925 року і не завершено.[1] Проєкт експонувався на виставці ВТМП 1930 року.[4]
  • Приватні житлові будинки в Янові (тепер у складі села Орпішев).[3]
  • Приватні житлові будинки в Березному.[3]
  • Житлові будинки 36 піхотного полку Академічного легіону на вулиці 11 листопада у Варшаві.[3]
  • Нереалізований проєкт пам'ятника Міцкевичу у Вільнюсі.[3]
  • Павільйон Трамвайного управління у Варшаві.[3]
  • Конкурсний проєкт регуляції і розбудови площі Пілсудського у Варшаві.[1]
  • Зразкова сільськогосподарська оселя в маєтку Кротошин. Збудована за проєктом Вендзягольського коштом Державного аграрного банку.[1]

Статті ред.

  • Rozwiązania równań Ii-go stopnia z dwoma niewiadomemi w liczbach całych. — Petersburg, 1908.
  • Obliczanie mostów wojennych. — Warszawa, 1920.
  • Osunięcie się filaru w kościele św. Ignacego w Wilnie // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 1.
  • Uwagi do projektów regulacji Placu Saskiego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 3.
  • Pierwszy doroczny Salon Stowarzyszenia Architektów Polskich // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5.
  • Konkurs na rozbudowę ratusza i rozplanowanie Placu Teatralnego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 1.
  • O szkołę architektury // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 2.
  • II Salon Doroczny Stowarzyszenia Architektów Polskich w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 5.
  • Próba charakterystyki twórczości prof. Stanisława Noakowskiego // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 10.
  • Gmach Państwowego Banku Rolnego: nowe dzieło Prof. M. Lalewicza // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 9.
  • Z działalności Państwowego Banku Rolnego w dziedzinie budownictwa // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 9 (під акронімом P.W.).
  • Konkurs na Dworzec Centralny w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 4.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka).
  2. ↑ а б в г д е W. H. Ś. p. P. Wędziagolski // Tygodnik Ilustrowany. — 27 lipca 1929. — № 30 (3633). — S. 595.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Łoza S. Wędziagolski Paweł // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 327.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н Narębski S. Spuścizna po ś. p. Pawle Wędziagolskim na wystawie plastyków // Paleta Wilna (dodatek do «Słowa»). — 1930. — № 2. — S. 7—8.
  5. ↑ Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 93.
  6. ↑ а б в Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 155.
  7. ↑ Wieleńskie Towarzystwo Artystów Plastyków: 1920 — 1930. — Wilno : Lux, [b. r.]. — S. 14.
  8. ↑ а б B. W. Ś. Ostatnia praca pośmiertna architekta prof. Pawła Wędziagolskiego // Tygodnik Ilustrowany. — 28 listopada 1931. — № 48 (3755). — S. 912.
  9. ↑ Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  10. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka); Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павел_Вендзягольський&oldid=31041260