Пабло Хусто Форлан Ламарке (ісп. Pablo Justo Forlán Lamarque; нар. 14 липня 1945, Мерседес, Соріано, Уругвай) — уругвайський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Ф
Пабло Форлан
Особисті дані
Повне ім'я Пабло Хусто Форлан Ламарке
Народження 14 липня 1945(1945-07-14) (76 років)
  Мерседес, Соріано, Уругвай
Зріст 184 см
Вага 79 кг
Громадянство Уругвай Уругвай
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1963—1969 Уругвай «Пеньяроль» ? (?)
1970—1976 Бразилія «Сан-Паулу» 73 (1)
1975—1976 Уругвай «Пеньяроль» ? (?)
1976—1977 Бразилія «Крузейро» 1 (0)
1977 Уругвай «Насьйональ» ? (?)
1978 Уругвай «Суд Америка» ? (?)
1979—1984 Уругвай «Дефенсор Спортінг» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1966—1976 Уругвай Уругвай 17 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1986
1987
1989
1990
Уругвай «Дефенсор Спортінг»
Уругвай «Сентрал Еспаньйол»
Саудівська Аравія «Аль-Ватані»
Бразилія «Сан-Паулу»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єраРедагувати

Футбольну кар'єру розпочав 1963 року в складі резервної команди «Пеньяроля», яка під керівництвом Хосе Ечгоєна виступала в Куарта Дивізіоні (четвертий дивізіон чемпіонату Уругваю). На початку 1965 року переведений до першої команди, де повинен був замінити Едгардо Гонсалеса, який отримав важку травму та змушений був завершити кар'єру, окрім цього повинен був допомогати вже не молодому Нестору Гонсальвесу. Спочатку мав проблеми з фанатами, але згодом освоївся та створив тандем з Хуліо Аббаді. На цьому шляху, за словами Лусіано Альвареса, його сильна особистість, характер і завзятість допомогли йому закріпитися як захиснику[1]. Разом з «Орінегрос» не лише виграв чемпіонат Уругваю 1964, 1965, 1967 та 1968 роках, але також допоміг перемогти у Кубку Лібертадорес та на Міжконтинентальному кубку 1966 року. У 1970 року переїхав до «Сан-Паулу», кольори якого захищав з 1971 по 1975 рік. За цей час зіграв 73 матчі (відзначився одним голом) у Серії А, а в 1971 та 1975 роках ставав переможцем Ліги Паулісти. З 1975 по 1976 рік знову захищав кольори «Пеньяроля». У перший же рік, після свого повернення до клубу, виграв Прімера Дивізіон. З 1976 по 1977 рік захищав кольори «Крузейро». У 1977 році повернувся до Уругваю, де підсилив «Насьйональ» (Монтевідео). Наступний рік провів у «Суд Америка». З 1979 по 1984 рік грав за «Дефенсор Спортінг» у першому дивізіоні чемпіонату Уругваю[2]. У 1982 та 1983 роках «Дефенсор Спортінг» ставав бронзовим призером чемпіонату Уругваю.

Кар'єра в збірнійРедагувати

У футболці національної збірної Уругваю дебютував 19 червня 1966 року. Учасник чемпіонату світу 1966 року в Англії та чемпіонату світу 1974 року в Німеччині. На чемпіонаті Південної Америки 1967 року допоміг Уругваю виграти турнір (під керівництвом свого майбутнього тестя). Востаннє футболку збірної одягав 8 квітня 1976 року. Загалом у національній команді зіграв 17 матчів[3].

Особисте життяРедагувати

Пабло — батько Дієго Форлана, найкращого футболіста чемпіонату світу 2010 року, рекордсмена збірної Уругваю за кількістю проведених матчів та забитих м'ячів. Також у Пабло є син — Пабло-молодший, і дочки Алехандра (засновниця Фонду допомоги постраждалим в автокатастрофах) та Адріана. Брат Пабло, Річард Форлан, також був професіональним футболістом, відомий своїми виступами за «Монтевідео Вондерерз», у 1974-1975 роках виступав за збірну Уругваю.

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

КлубніРедагувати

ШтатуРедагувати
Національний чемпіонатРедагувати
МіжнародніРедагувати
«Пеньяроль»
  • Суперкубок міжконтинентальних чемпіонів
    •   Володар (1): 1969
ЗбірнаРедагувати
Уругвай

ПриміткиРедагувати

  1. Luciano Álvarez: Historia de Peñarol, 3. Auflage 2010, S. 430; Luciano Álvarez: Historia de Peñarol, 1. Auflage 2005, 527.
  2. Профіль гравця на сайті soccerdatabase.eu (архівна версія) (англ.)
  3. Appearances for Uruguay National Team (англ.)

ПосиланняРедагувати