Очі темряви

Новела американського письменника Діна Кунца

«Очі темряви» (англ. The Eyes of Darkness) — роман американського письменника Діна Кунца у жанрі науково-фантастичного трилера. Вперше виданий у 1981 році.

Очі темряви
англ. The Eyes of Darkness
Жанр саспенс
Автор Дін Кунц
Мова англійська
Опубліковано 10 травня 1981
Видавництво Pocket Books
ISBN-13: 0-671-82784-7
ISBN-10: 0-425-15397-5

СюжетРедагувати

Христина Еванс рік тому втратила 12-ти річного сина Денні, що вирушив у похід зі скаутами. Під час походу вся команда таємниче загинула, причини чого досі невідомі. Христина знаходить розраду в роботі та почавши як танцівниця, за рік стає постановницею шоу. Також вона знайомиться з адвокатом Еліотом Страйкером, з яким планує пов'язати життя.

Несподівано Христину починають оточувати дивні випадки: їй сниться Денні, речі в його кімнаті самі собою переміщуються та з'являються написи, котрі повідомляють, що Денні живий. Також вона бачить когось схожого в авто у своєму місті. Христина намагається дати раціональні пояснення та підозрює, що до її будинку хтось потай пробирається — божевільний або шантажист, який знав Денні. В речах сина вона знаходить комікс, де зображено страшного чоловіка-переслідувача з її снів. Еліот прагне допомогти Христині, але скоро натикається на перешкоди в розслідуванні — хтось наполегливо не дає йому дізнатись причину смерті Денні. Разом з ним Христина вирішує з'ясувати, що могло статися в день, коли її син «помер», адже тіла вона так і не побачила. Страйкер звертається у цій справі до знайомого судді Гарольда Кеннбека.

Не отримавши дозволу на ексгумацію тіла, Христина з Еліотом вирішують викопати його самотужки, але підозрюють про засідку. Пару переслідує убивця Вінсент, що снився Христині раніше. Обидва вирушають до гіпнотизера й медіума Біллі Седстоуна, з допомогою якого Христина визначає, що її сина утримують у віддаленому місці в горах. Поїхавши за накресленим маршрутом, Христина з Еліотом виявляють обнесену парканом територію. Тим часом їх розшукують агенти, послані урядовцем Джорджем Александром. Вони знаходять забуті парою речі та за ними вислідковують куди ті вирушили.

Христина й Еліот проникають на територію таємної бази, де відбирають у охоронців зброю та ключ-картки. Їм вдається знайти доктора Захарію і зв'язати його. Той зізнається, що Денні живий та перебуває в медичному ізоляторі. Як з'ясовується, на базі в лабораторії йшли роботи над вивченням вірусу «Ухань-400» в рамках проєкту «Пандора». Денні виявився єдиним уцілілим з учасників походу, які загинули внаслідок випадкового поширення вірусу за межі лабораторії. Інформацію про синтез вірусу потай привіз до США китайський вчений-перебіжчик Лі Чен. Проти «Ухань-400» немає ліків, разом з тим сам вірус швидко гине зі смертю носія та поза тілом. Тож він є ідеальною біологічною зброєю, що дозволяє знищити населення та слідом без перешкод зайняти звільнені території. Втім, у Денні виявився імунітет до вірусу, тож він став піддослідним. Організм хлопчика переборює різні штами, хоча це й виснажує його.

Александр зі своїми агентами знаходить базу, та на підльоті до неї його гелікоптер несподівано втрачає керування. Христина й Еліот завдяки цьому встигають втекти з бази. Зі слів хлопчика вони розуміють, що вірус не лише не зашкодив Денні, а й розвинув у нього паранормальні здібності.

Збіг з подіями 2019 рокуРедагувати

У 2019 році відбувається спалах коронавірусу 2019-nCoV який бере свій початок в китайському місті Ухань. Вірус, який фігурує у романі як біологічна зброя «Ухань-400», був розроблений китайськими вченими в лабораторіях міста Ухань і таємно ввезений до США вченим Лі Ченєм. Вірус дозволяв вбивати лише людей, не реагуючи на інші живі організми. Сам вірус поза носієм існував не більше хвилини, а в разі смерті носія, вірус також гинув коли опускалася температура тіла. Інкубаційний період сягав чотири години, а смерть зараженого відбувалася не більше, ніж за добу.

В оригінальній версії роману (1981 рік) ім'я мікроорганізму було Горький-400 (Gorki-400). Лише пізніше у 1989 році ім'я було перетворено на Ухань-400, як повідомляла газета «South China Morning Post» у 1989 році[1][2][3][4].

Головні дійові особиРедагувати

  • Христина (Тіна) Еванс — мати Денні, нещодавно розлучена.
  • Майкл Еванс — батько Денні.
  • Еліот Страйкер — юрист, який працював у службі армійської розвідки, а також, партнер Христини.
  • Денні Еванс — син Христини Еванс
  • Вінсент — вбивця, найнятий Проєктом «Пандора»
  • Джордж Александр — керівник Проєкту «Пандора»

Телевізійна адаптаціяРедагувати

За словами Діна Кунца в післямові про перевидання книг у 2008 році, продюсер Лі Річ придбав права на цей твір разом із творами «Обличчя страху», «Зішестя темряви», і четвертим безіменним романом для телевізійного серіалу за мотивами творів Кунца[5]. Зрештою, «Обличчя страху» була єдиною книгою з чотирьох, що перетворилася на телевізійний фільм ще в 1990 році.

ПриміткиРедагувати

  1. Wuhan virus in 1981 Dean Koontz novel a coronavirus coincidence. South China Morning Post (en). 2020-02-13. Процитовано 2020-04-14. 
  2. DelhiFebruary 17, India Today Web Desk New; February 21, 2020UPDATED:; Ist, 2020 14:09. Novel predicted Wuhan virus 40 years before Coronavirus outbreak. Internet is stumped. India Today (en). Процитовано 2020-04-14. 
  3. Did a Chinese Novel Predict Coronavirus 40 Years Ago? 'Wuhan-400' Leaves Twitter Baffled. News18. 2020-02-17. Процитовано 2020-04-14. 
  4. Wuhan 400: Novel predicted coronavirus 40 years ago, Internet stumped. gulfnews.com (en). Процитовано 2020-04-14. 
  5. 369–374 Koontz, Dean (December 2, 2008). Afterword for The Eyes of Darkness. Berkley; Reissue edition. pp. 369—374. ISBN 978-0425224861.

ПосиланняРедагувати