Очуднення або учуднення (від чудний) — один із прийомів художнього відтворення дійсності, теоретично обґрунтований В. Шкловським. Сенс його полягає в тому, що письменник з метою загострення читацького сприйняття подає несподіваний, «чудний» погляд на зображуване. Так, у повісті «Холстомер» Л.Толстой включає в оповідь простодушно-примітивне міркування коня щодо приватної власності. Прийом очуднення змушує читача замислитись, побачити предмет з особливої точки зору. Подібний прийом шороко використовував у театрі Б. Брехт, який вважав, що очуднення викликає у суб'єкта сприйняття «подив і зацікавленість» новизною кута зору, отже активізує його ставлення до того, що відбувається на сцені. На принципі очуднення побудовані драматичні твори Б.Брехта.

ПосиланняРедагувати