Очеретянка східна
| Очеретянка східна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_Kolkata_W_IMG_3235.jpg) Східна очеретянка (Колката, штат Західний Бенгал, Індія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acrocephalus orientalis (Temminck & Schlegel, 1847) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Acrocephalus arundinaceus orientalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Очеретя́нка східна[2] (Acrocephalus orientalis) — вид горобцеподібних птахів родини очеретянкових (Acrocephalidae)[3]. Мешкає в Східній і Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17-20 см, розмах крил 23-26 см, вага 18-47 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, надхвістя дещо світліше, стернові пера на кінці білі. Нижня частина тіла біла, боки рудувато-коричневі. Горло і груди поцятковані вузькими сірими смужками. Над очима білі "брови", через очі ідуть темні смуги. Очі темно-сірі або карі, дзьоб зверху темно-коричневий, знизу тілесного кольору, лапи сірі.
Поширення і екологія ред.
Східні очеретянки гніздяться на сході та на північному сході Китаю, на сході Монголії, на Далекому Сході Росії, в Кореї, на Сахаліні та на островах Японії. Взимку вони мігрують на південь, до Бангладеш і сусідніх районів Індії і М'янми, до Індокитаю, на Малайський півострів, Суматру і Калімантан, на острови Філіппінського і Молуккського архіпелагів та на острови Флорес і Тимор. Східні очеретянки живуть в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах, рисових полях, луках і в чагарникових заростях. Живляться комахами і павуками, іноді дрібними хребетними. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо чашоподібне, глибоке, робиться з трави і очерету. В кладці від 2 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 12-16 днів, пташенята покидають гніздо через 10-15 днів після вилуплення[4].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Acrocephalus orientalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Dyrcz, Andrzej; Nagata, Hisashi (2002). Breeding ecology of the Eastern Great Reed Warbler Acrocephalus arundinaceus orientalis at Lake Kasumigaura, central Japan. Bird Study. 49 (2): 166—171. doi:10.1080/00063650209461261.
Джерела ред.
- MacKinnon, John & Phillipps, Karen (2000) A Field Guide to the Birds of China, Oxford University Press, Oxford.
- Robson, Craig (2002) A Field Guide to the Birds of South-East Asia. New Holland, London.
- Snow, D. W. & Perrins, C. M. (1998) Birds of the Western Palearctic: Concise Edition, Vol. 2, Oxford University Press, Oxford.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |