Очеретянка риматарська
| Очеретянка риматарська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acrocephalus rimitarae (Murphy & Mathews, 1929) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Conopoderas vaughani rimitarae Murphy & Mathews, 1929 Acrocephalus rimatarae (Murphy & Mathews, 1929) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Очеретя́нка риматарська[2] (Acrocephalus rimitarae) — вид горобцеподібних птахів родини очеретянкових (Acrocephalidae)[3]. Ендемік Французької Полінезії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 17 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувато-біла. Над очима бліді "брови", через очі ідуть темні смуги. На голові, спині, крилах і хвості часто є білі плями. Очі темні, дзьоб темний, знизу світлий, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія
ред.Риматарські очеретянки є ендеміками острова Ріматара[en]. Вони живуть в підліску кокосових гаїв і тропічних лісів, на болотах в центрі острова, в садах і на плантаціях. Живляться комахами.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція риматарських очеретянок становить від 2665 до 3850 птахів. За останні 10 років популяція скоротилася на 30-49%. Риматарським очеретянкам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Acrocephalus rimitarae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |