Овен Кей Герріотт

(Перенаправлено з Оуен Кей Герріотт)

Овен Кей Герріот (англ. Owen Kay Garriott; 22 листопада 1930, Енід — 15 квітня 2019, Гантсвілл) — колишній астронавт НАСА, доктор філософії. Один з його синів — Річард Герріот[ru], відомий розробник комп'ютерних ігор і шостий космічний турист[3].

Овен Кей Герріот
Owen K. Garriott
Owen Garriott.jpg
Дата народження 22 листопада 1930(1930-11-22)[1]
Місце народження Енід, Оклахома, США
Дата смерті 15 квітня 2019(2019-04-15)[2] (88 років)
Місце смерті Гантсвілл, Алабама, США
Alma mater: Університет Оклахоми (1953), Вища школа Енідуd і Стенфордський університет (1957)
Місії: [Скайлеб 3]], STS-9
Час у космосі: 69 діб 18 год. 56 хв.
Нагороди:

БіографіяРедагувати

Овен закінчив школу у рідному місті 1948 року, після чого продовжив освіту, здобувши 1953 року ступінь бакалавра з електротехніки в Університеті Оклахоми, а 1957 року — магістерський ступінь з тієї ж спеціальності в Стенфордському університеті. Три роки потому він захистив у Стенфорді дисертацію і став доктором наук. Надалі займався вивченням фізики іоносфери і написав за фахом понад 45 наукових статей і доповідей та одну книгу.[3]

 
Овен Герріотт виходить у відкритий космос. Скайлеб-3

1966 року Герріот пройшов річну програму навчання у військово-повітряних силах США і здобув кваліфікацію пілота реактивного літака. До цього часу він вже входив до групи з шести вчених-астронавтів четвертого набору астронавтів НАСА. 28 липня 1973 Овен Герріот вперше вирушив у космос і, як науковий співробітник, провів 58 діб на орбітальній станції «Скайлеб», установивши новий рекорд перебування в космосі, що вдвічі перевищував попередній. Він провів численні дослідження Сонця, земних ресурсів, а також експерименти з адаптації людини до невагомості. Астронавти здійснили три парних виходи в космос, Герріот — учасник усіх трьох (4,5 год, 3,5 год, 2 год 40 хв).

1973 року Овен Герріот входив до екіпажу американської орбітальної станції «Скайлеб». Одного разу він розіграв офіцера Центру управління польотами Роберта Кріппо. В космос Герріот захопив диктофон, на який його дружина наговорила кілька заздалегідь складених фраз. Якось, коли оператор Роберт Кріппен вийшов на зв'язок з астронавтом, Герріот уже чекав з диктофоном напоготові. Між станцією і Центром управління відбувся такий діалог: 

— Скайлеб, це Г'юстон, відповідайте. 

— Вітаю, Г'юстоне, — жіночим голосом відгукнулася станція, — це Скайлеб. Земля після секундного коливання поцікавилася: 

— Хто говорить? 

— Привіт, Боб, — відгукнулася станція, — це Хелен, дружина Овена.

Боб кілька секунд переварював відповідь, а потім насилу спитав: 

— Що ти там робиш? 

— Я вирішила принести хлопцям поїсти. Все свіженьке, — заспокоїв його голос з орбіти. Центр управління мовчав близько хвилини, а потім відключився. Мабуть, у Кріппо здали нерви.[4][5]

Другий і останній раз Овен побував у космосі від 28 листопада до 8 грудня 1983 року як фахівець польоту на шатлі «Колумбія» (політ STS-9). Виконано понад 70 експериментів в шести різних дисциплінах, головним чином, щоб довести придатність лабораторії «Спейслеб» для наукових досліджень. Вперше в історії космонавтики Овен Герріот провів із борту космічного корабля кілька сеансів радіоаматорського зв'язку (позивний W5LFL).

Космічна кар'єра Овена Герріота могла продовжитися, але цьому перешкодила катастрофа «Челленджера» через яку польоти шатлів у космос припинили на кілька років.

З 1984 по 1986 рік Герріот брав участь у проєкті НАСА зі створення орбітальної станції, потім у червні 1986 року пішов із загону астронавтів і зайнявся приватним бізнесом.

У жовтні 1997 року Герріота включено до Зали слави астронавтів.

ГалереяРедагувати

Овен Герріот на орбітальній станції «Скайлеб»:

ПриміткиРедагувати

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143431110 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. https://pantheon.world/profile/person/Owen_Garriott
  3. а б Wade, M. Garriott. Astronautix. Архів .astronautix.com / astros / garriott.htm оригіналу за 2012-04-11. Процитовано 2019-04-25. 
  4. Skylab, Our First Space Station — Leland F. Belew, Scientific Technical Information Office National Aeronautics and Space Administration, 1977, page 118
  5. Clipped From Springfield Leader and Press. Springfield Leader and Press. 1973-09-11. с. 1. Процитовано 2020-12-17. 

ДжерелоРедагувати