Отто Шугарт

(Перенаправлено з Отто Шухарт)

Отто Шухарт (нім. Otto Schuhart; 1 квітня 1909, Гамбург — 26 лютого 1990, Штутгарт) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Отто Шугарт
нім. Otto Schuhart
Народився 1 квітня 1909(1909-04-01)[2]
Гамбург, Німецька імперія[1][2]
Помер 10 березня 1990(1990-03-10)[1] (80 років)
Штутгарт, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов німецька
Заклад Німецька адміністрація з розмінування, H. C. Stülcken Sohnd і Gothaer Versicherungsbankd
Учасник Друга світова війна[2]
Військове звання Капітан-цур-зее
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Біографія ред.

10 жовтня 1929 року вступив на флот. Служив на крейсерах «Емден», «Карлсруе», лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». У 1936 році переведений в підводний флот. З липня 1938 року — 1-й помічник командира підводного човна U-25. Потім командував U-8 (2 вересня — 29 жовтня 1938) і U-25 (10 грудня 1938 — 3 квітня 1939). 4 квітня 1939 року призначений командиром U-29, який входив у 2-ї флотилію підводних човнів «Зальцведель». На ньому він зробив 7 походів, провівши в морі в разом 222 дні. У вересні 1939 року, діючи на підступах до Великої Британії, потопив 12 кораблів, першим став потоплений 7 вересня 1939 року танкер «Регент Тайгер».

17 вересня 1939 року в 19:50 випустив 3 торпеди по британському авіаносцю «Корейджес» (22 500 брт) з дистанції близько 2700 метрів. Дві торпеди потрапили в машинне відділення і викликали сильні вибухи. Через 10 хвилин командир корабля наказав залишити корабель. Через 15 хвилин авіаносець затонув, разом з ним загинуло 518 осіб, включаючи капітан-командора В. Мекейн-Джонса. Човен був атакований з допомогою глибинних бомб, але Шугарту вдалося сховатися. Авіаносець став першою великою перемогою німецького ВМФ.

2 січня 1941 року призначений інструктором 1-й підводної навчальної дивізії Морської академії, з червня 1943 року — командир 21-ї флотилії підводних човнів. Останні місяці війни перебував у Фленсбург-Мюрвіку. Всього за час бойових дій потопив 13 кораблів загальною водотоннажністю 89 777 брт.

Дата Назва Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
8 вересня 1939 Regent Tiger Тепловий танкер 10,176 10600 тонн моторного бензину і 3400 тонн дизельного палива 44 0 Британська

імперія

13 вересня 1939 Neptunia Паровий буксир 798 21 0
14 вересня 1939 British Influence Тепловий танкер 8,431 12 000 тонн дизельного палива і мазуту 42 0
17 вересня 1939 HMS Courageous (50) Авіаносець 22,500 1259 518
3 березня 1940 Cato (підрив на міні) Торговий пароплав 710 400 тонн генеральних вантажів 15 13
4 березня 1940 Thurston 3,072 4500 тонн марганцевої руди 68 64
Pacific Reliance Торговий теплохід 6,717 Генеральні вантажі, у тому числі бавовна і частини літаків 53 0 OA-102
16 березня 1940 Slava (підрив на міні) Торговий пароплав 4,512 Вугілля і кокс 34 1 Королівство

Югославія

26 червня 1940 Dimitris 5,254 9028 тонн зернових ? 0 Королівство

Греція

1 липня 1940 Adamastos 7,466 Пшениця 25 0
2 липня 1940 Santa Margarita 4,919 Баласт 39 0 Панама
Athellaird Тепловий танкер 8,999 42 0 Британська

імперія

OB-176
25 вересня 1940 Eurymedon Торговий теплохід 6,223 3000 тонн генеральних вантажів 93 29 OB-217

В 1955-67 роках служив у бундесмаріне.

Звання ред.

Auszeichnungen ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 688, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1030053162 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 219f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1