Отто Шенк (нім. Otto Schenk; 17 лютого 1891, Гамбург19 грудня 1972, Ельмсгорн) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне (1 березня 1942). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Отто Шенк
нім. Otto Schenk
Народився 17 лютого 1891(1891-02-17)
Гамбург
Помер 19 грудня 1972(1972-12-19) (81 рік)
Ельмсгорн
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Срібний Іспанський хрест
Срібний Іспанський хрест
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

1 квітня 1910 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Фрейя» і у військово-морському училищі. З листопада 1913 року служив на легкому крейсері «Дрезден». Учасник Першої світової війни. 15 березня 1915 року інтернований чилійською владою. У жовтні 1916 року повернувся в Німеччину, служив вахтовим офіцером на міноносцях.

У грудні 1918 року — ад'ютант командувача флотом. Після закінчення війни залишений на флоті, командував міноносцями. З 1 жовтня 1923 року — прапор-лейтенант штабу командувача легкими силами Північного моря. З 19 березня 1925 року — інструктор військово-морського училища в Мюрвіку. З 26 вересня 1927 року — навігаційний, з 25 вересня 1928 року — 1-й офіцер крейсера «Амазон». З 15 січня 1930 року — 1-й офіцер легкого крейсера «Кельн», з 3 жовтня 1930 року — командир 1-го морського артилерійського дивізіону. 2 жовтня 1933 року очолив військово-морське училище в Фрідріхсорті, одночасно в січні-березні 1935 року — комендант Кіля і капітан над Кільським портом. З 1 квітня 1935 року — командир 1-го морського батальйону з підготовки унтерофіцерів. З 30 вересня 1935 року — командир крейсера «Лейпциг».

4 жовтня 1937 року очолив центральний відділ військово-морських верфей в Фрідріхсгафені. 26 листопада 1939 року переведений в розпорядження командувача військово-морською станцією «Остзе». З 10 січня 1940 року — командувач береговою обороною Померанського узбережжя. 9 квітня 1940 року призначений адміралом на Південному узбережжі Норвегії. 30 серпня 1940 року відомство було розформоване, а Шенк отримав призначення на щойно створений пост адмірала на Полярному узбережжі Норвегії. 13 серпня 1942 року знятий з посади. З 1 жовтня 1942 року — начальник комісії з випробування кораблів нових конструкцій. 31 січня 1945 року звільнений, але 1 березня направлений у відомство призовного суду в Гамбурзі. 2 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 6 червня 1947 року звільнений.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання ред.