Відкрити головне меню

Острянський Микола Максимович

Острянський Микола Максимович (24 лютого 1867, Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія24 листопада 1941, Париж, Франція) — генеральний хорунжий Армії Української Держави.

Острянський Микола Максимович
Ім'я при народженні Острянський Микола Максимович
Народження 24 лютого 1867(1867-02-24)
місто Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 24 листопада 1941(1941-11-24) (74 роки)
місто Париж, Франція
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання генерал-майор
Командування Imperial Russian Army MajGen 1917 h.png Генерал-майор

Генерал-хорунжий
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

БіографіяРедагувати

Народився у місті Конотоп Чернігівської губернії.

Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (у 1887 році), вийшов підпоручиком до Київської фортечної артилерії. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (у 1893 році). Служив на штабових посадах у Київському військовому окрузі. З 28 березня 1904 року — полковник, з 23 червня 1904 року — начальник штабу 5-ї піхотної дивізії (місто Житомир). З 14 серпня 1906 року — начальник штабу 35-ї піхотної дивізії. З 23 березня 1908 року — командир 137-го піхотного Ніжинського полку. З 14 квітня 1913 року — генерал-майор. З 14 листопада 1914 року — начальник штабу XV армійського корпусу. З 2 грудня 1916 року — начальник 136-ї піхотної дивізії. 4 травня 1917 року був звільнений у резерв.

На службі в українській армії з 15 квітня 1918 року. З червня 1918 року до 12 жовтня 1918 року — на посаді начальника 8-ї пішої дивізії Армії Української Держави. У подальшому — член Військово-ученого Комітету при Генеральному штабі Української Держави. Після приходу до влади Директорії залишив українську службу.

З 1920 року — білоемігрант.

Помер у місті Париж, похований на цвинтарі Сент-Женевьєв-де-Буа.

ДжерелаРедагувати