Острови Святої Марії
Острови Святої Марії (малаял. സെന്റ് മേരീസ് ദ്വീപുകൾ, гінді सन्तमेरीद्वीपस्य स्तम्भरचनाः), також відомі як Кокосові острови і Тонсепар — чотири невеликих острови в Аравійському морі, біля узбережжя Мальпе в Удупі, штат Карнатака в Індії. Вони відомі своїм незвичним геологічними утвореннями у вигляді колоноподібної ріолітової лави (на фото)[1].
| Острови Святої Марії малаял. സെന്റ് മേരീസ് ദ്വീപുകൾ гінді सन्तमेरीद्वीपस्य स्तम्भरचनाः | ||||
 | ||||
| Базальтові колони на о-вах Св.Марії | ||||
| 13°22′46″ пн. ш. 74°40′22″ сх. д. / 13.37950000002777884° пн. ш. 74.67300000002778404° сх. д.Координати: 13°22′46″ пн. ш. 74°40′22″ сх. д. / 13.37950000002777884° пн. ш. 74.67300000002778404° сх. д. | ||||
| Акваторія | Аравійське море | |||
| Населення | Безлюдні осіб | |||
| Країна | Індія | |||
 Острови Святої Марії у Вікісховищі | ||||
Згідно даних наукових досліджень, базальти островів Святої Марії були сформовані внаслідок субаеральної субвулканічної діяльності, ще в ті часи, коли острів Мадагаскар складав з Індійським субконтинентом одне ціле. Розкол між Індостаном і Мадагаскаром відбувся близько 88 мільйонів років тому[2].
Стовпчасті ріолітові лави тут утворюють одну з чотирьох геологічних пам'яток штату Карнатака і входять до складу одного із 32 національних геологічних пам'ятників Індії, оголошених Геологічною службою Індії в 2016 році для їх захисту, підтримання та сприяння розвитку геотуризму[3][4][5][6]. Пам'ятка вважається важливим геотуристичним об'єктом.
Історія ред.
У 1498 році Васко да Гама висадився на островах Святої Марії під час його першої подорожі до Індії. Португальці встановили на одному з островів падран «Святої Марії» (порт. Padrão de Santa Maria) з хрестом і гербом Португальського королівства[7]. Саме від імені цього падрана острови отримали свою сучасну назву[8].
Географія та топографія ред.
З чотирьох островів, лише на північному є характерні шестикутні базальтові гірські породи, єдині такого типу в Індії. Розміри острова складають близько 500 на 100 метрів. Острови вкриті кокосовими пальмами, що дали островам їх друг назву — Кокосові острови. Усі острови безлюдні[9][10].
Острівці, розташовані утворюють неперервний ланцюг з півночі на південь. Чотири найбільші острови — Кокосовий, Північний, Дар'ябахадургарх та Південний[11].
Острови розташовані паралельно береговій лінії і їх структура розглядається у якості підтвердженням явища підняття західного узбережжя Індії. Тераси, сформовані на островах і підняти пляжні осади разом із даними припливів на Пляжі мертвих устриць у Сураткалі (далі на південь від островів) вважаються наслідком зареєстрованого падіння рівня моря приблизно на 1 мм/на рік[2].
Геологія ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Доступ до островів ред.
Інформація про відвідувачів ред.
Єдиний спосіб дістатися до островів — на човні. Катери відходять від пляжу Мальпе в 6 км від міста Удупі і курсують із частотою кожні 20 хв. Існує також регулярне поромне сполучення між островами і рибальською гаванню Мальпе.
На островах відсутні будівлі чи магазини. Домашніх тварин теж немає. На березі і в глибині островів є лише криті бесідки з парковими лавками.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Columnar Rhyolite. Geological Survey of India. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 26 липня 2008.
- ↑ а б Relative fall in Sea level in parts of South Karnataka Coast by K.R.Subramanya. Current Science Volume 75 Pages 727-730. Процитовано 25 січня 2009.
- ↑ National Geological Monument, from Geological Survey of India website. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 18 грудня 2020.
- ↑ Geo-Heritage Sites. pib.nic.in. Press Information Bureau. 9 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2018.
- ↑ national geo-heritage of India [Архівовано 2017-01-11 у Wayback Machine.], INTACH
- ↑ Geo-Heritage Sites.
- ↑ 15 natural wonders in India you should know about. http://ibnlive.in.com/. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
- ↑ Prabhu, Ganesh (31 березня 2006). A beach and an island to relax on. The Hindu. Архів оригіналу за 13 грудня 2006. Процитовано 28 жовтня 2008.
- ↑ St Mary's Island. Процитовано 24 січня 2009.
- ↑ Where rocks tell a tale. The Hindu. 16 вересня 2002. Процитовано 24 січня 2009.
- ↑ Petrology and palaeomagnetism of volcanic rocks of the St. Marry Islands. Indian Institute of Technology, Doctoral thesis by A. B. Valsangkar. Процитовано 25 січня 2009.