Відкрити головне меню

Оста́ннє запита́ння (англ. The Last Question) — науково-фантастичне оповідання Айзека Азімова, вперше опубліковане у листопаді 1956 року в журналі Science Fiction Quarterly. Увійшло до збірок «Дев'ять завтра» 1959, «Сни робота» 1986. За словами автора, це його улюблене оповідання. Воно поєднує наукові, теологічні та філософські запитання.

Останнє запитання
The Last Question
Science fiction quarterly 195611.jpg
Жанр науково-фантастичне оповіданняd
Автор Айзек Азімов
Мова американська англійська
Опубліковано 1956
Переклад А. Я. Минко, 1990

СюжетРедагувати

Останнє запитання перший раз було задане напівжартома 21 травня 2061 року, коли людство вперше увійшло у світло. Питання виникло в результаті п'ятидоларового парі за коктейлями. Ось як це сталося...

Оповідання складається з семи епізодів у майбутньому, де описується розвиток поколінь комп'ютера Мультивак (чи скорочено АК — від аналоговий комп'ютер) аж до вселенських масштабів і його служіння людству.

У всіх епізодах різні особи задають одне і те саме запитання, а саме: як відвернути шкоду людству від теплової смерті всесвіту. Вони запитують: «Як різко зменшити загальну ентропію всесвіту?» Це запитання еквівалентне запитанню: «Чи можна розвернути дію другого закону термодиднаміки

Кожен раз Мультивак відповідає: «Недостатньо інформації для змістовної відповіді».

Перший епізод відбувається 2061 року, коли людство повністю перейшло на забезпечення себе енергією отриманою із Сонця. Кожен наступний епізод переносить нас далі у майбутнє і показує наскільки змінився Мультивак і самі люди.

В останньому епізоді богоподібна постлюдина із об'єднаною свідомістю всіх людей всесвіту, спостерігаючи загасання останніх зірок, задає нащадку Мультивака (який повністю знаходиться в гіперпросторі поза гравітацією і часом) останнє запитання, перед тим як повністю злитись з ним і зникнути. Але Мультивак все ще не може дати відповідь, хоча навіть після зникнення простору і часу продовжує обдумувати відповідь. Коли ж Мультивак знаходить відповідь, то вже немає кому її розповісти, тому він просто реалізовує її.

Оповідання закінчується словами:

І сказав АК: „Хай станеться світло!“ І сталося світло. [1]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати