Відкрити головне меню
Початкова школа в Ганді, Буркіна-Фасо

Освіта в Буркіна-Фасо, як і в більшості країн світу, ділиться на початкову, середню і вищу.

Зміст

Початкова і середня освітаРедагувати

Закон про освіту робить навчання в школі обов'язковим для дітей у віці від 6 до 16 років[1]. За законом освіта безкоштовна, проте уряд не має достатніх коштів для забезпечення повної і безкоштовної початкової освіти[1]. Учні змушені платити за навчання, а на громади часто покладається відповідальність за спорудження приміщень для шкіл та житлових будинків для вчителів[1]. Учні можуть продовжувати навчання на базовому і повному середньому рівні тільки в тому випадку, якщо будуть набрані класи з достатньою кількістю учнів[1]. Станом на 2002 рік теоретичне охоплення початковою освітою склало 46 %, однак практично навряд чи перевищує 36 %[1]. Різниця в цифрах зумовлена тим, що теоретичне значення засноване на кількості формально зареєстрованих в школах учнів без урахування даних про реальні відвідуванні або невідвідування ними навчальних закладів[1]. За оцінкою 2001 року, 66 % дітей, що надійшли в початкову школу, досягнуть 5 класу[1]. У країні є гострий недолік вчителів і матеріальної бази. Шкільні матеріали обмежені найнеобхіднішими речами та обладнанням. Офіційно гранично допустимий розмір класів не повинен перевищувати 65 осіб, але в більшості сільських районів класи набагато більше, що обумовлено браком шкіл. Якщо школа заповнена вщерть, дитину можуть зовсім не прийняти на навчання, запропонувавши почекати наступного року. У столиці є Міжнародна Школа Уагадугу для іноземців.

Шкільний розпорядокРедагувати

Робочий тиждень триває з понеділка по суботу, по вівторках школи закриті. У Буркіна Фасо навчання йде згідно з обов'язковим Національним навчальним планом. У числі предметів, що вивчаються входить виробниче виховання, на уроках якого дітей вчать тому, як садити кукурудзу і дерева, вирощувати домашню птицю. З 12 до 15 годину в школах йде перерва в заняттях.

Вища освітаРедагувати

Станом на 2004 рік у країні було 2 основних університети: Політехнічний Університет Бобо-Діуласо, що спеціалізується на комплексі прикладних наук, в тому числі сільськогосподарських, та Університет Уагадугу. Перший приватний вищий навчальний заклад було відкрито в 1992 році. Навчальний процес організований по-різному: так в Університеті Уагадугу на одного викладача припадає 24 студенти, а в Політехнічному Університеті Бобо-Діуласо — всього 3.

КерівництвоРедагувати

В університетах діють сходинки з п'яти рівнів прийняття рішення: рада директорів, університетське збори, університетський рада, інститути та департаменти.

Специфіка освітнього процесуРедагувати

  • нестача шкіл (основний рівень);
  • брак кваліфікованих викладачів (для вищої освіти);
  • сім'ї повинні оплачувати навчання в школі та купувати інвентар;
  • вкрай низький дохід більшості жителів;
  • відправлення дитини на навчання знижує доходи і підвищує витрати сімей;
  • широко поширена практика, коли сім'я посилає одну дитину вчитися, а інші залишаються і починають заробляти гроші. Зазвичай вчитися їде старший син.
  • Мовний бар'єр: викладання ведеться французькою мовою, на якій говорить лише 15 % населення країни, а не на національних мовах.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж «Burkina Faso». 2005 Findings on the Worst Forms of Child Labor Архівовано 1 December 2006[Дата не збігається] у Wayback Machine.. Bureau of International Labor Affairs, US Department of Labor (2006). This article incorporates text from this source, which is in the public domain.

ПосиланняРедагувати