Осадча Олена Анатоліївна

Олена Осадча
Олена Анатоліївна Осадча
Народилася	9 червня 1978 (45 років); Рівне
Національність	українка
	; ; ;

Олена Анатоліївна Осадча (нар. 9 червня 1978 року, м. Рівне) — український художник, мистецтвознавець, педагог. Працює в галузі живопису, іконопису, сакрального мистецтва.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осадча.

Член Національної спілки художників України (2012), Національної спілки іконописців України (2017).

Ректор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (від 18 липня 2022 р.).

Життєпис ред.

Народилася в сім'ї журналістів. Мати – Патрікац Людмила Миколаївна — автор ідеї заснування і головний редактор журналу «Вісник Національного банку України» (1995—2015 рр.).

1990–1997 – Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка.
1997–2003 – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, факультет живопису (майстерня історичного живопису професора Ф.М. Гуменюка), спеціальність «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», кваліфікація художник-живописець.
2003–2004 – магістратура Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, факультет живопису (майстерня історичного живопису професора Ф.М. Гуменюка), спеціальність «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», кваліфікація художник-живописець, дослідник, викладач.
2006–2009 – аспірантура Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
2010 — кандидат мистецтвознавства зі спеціальності теорія та історія культури (26.00.01), тема дисертації «Українська хатня ікона-образ кінця XVIII–XX ст. як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості)».
2014 — наукове звання доцента кафедри монументально-декоративного мистецтва.
Від 2005 працює в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука: 2011–2017 – декан факультету декоративно-приклад. мистецтва, 2017–2021 – завідувач кафедри монументально-декоративного і сакрального мистецтва, від 2022 – ректор.

Творча діяльність ред.

Олена Осадча — майстер урбаністичних пейзажів, портретів, картин на історичну і філософську тематику. Від 2010 року займається іконописом.

Учасниця всеукраїнських художніх виставок від 2000 року. Автор 11 персональних виставок – у Києві (2001—04, 2008, 2018), Львові (2001).

Роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні (Київ, Львів, Рівне) та за кордоном (Польща, Італія, Німеччина, Португалія), у колекції Львівського музею історії релігії, а також на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський».

Наукова діяльність ред.

Понад п’ятнадцять років вивчає український хатній іконопис кінця XVIII–початку XX ст., досліджує візантійський вплив на стильову концепцію українського іконопису та феномен полістилізму сучасної української ікони. У педагогічній діяльності впроваджує авторську методику викладання іконопису, система якої базуються на фундаментальних принципах формотворення у цій галузі мистецтва.

Вивчає принципи монументальної школи бойчуківців.

Науковий доробок на 2022 р. становить: розробка освітньо-професійної програми магістра для галузі знань 02 «Культура і мистецтво» спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» для факультету декоративно-прикладного мистецтва Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (2017 р.), навчальні програми (12), навчально-методичні посібники (2), наукові статті (45), науково-практичні конференції (32), опонентські відгуки і рецензії на дисертації (13).

1. Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Техніка фрески» як частина навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» для студентів II курсу навчання зі спеціальності 023 – «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» спеціалізації «Монументально-декоративний живопис» (62 стор., 67 іл.).

2. Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Українська народна (хатня) ікона кінця XVIII – XX століть як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості)» як частина навчальної дисципліни «Народний розпис» для студентів III і IV курсів навчання спеціальності 023 – «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» спеціалізації «Монументально-декоративний живопис» (87 стор., 67 іл.).

Участь в експертних радах

2020 – експерт Українського культурного фонду у програмі «Мережі й аудиторії».

2021 — донині експерт Українського культурного фонду у програмі «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти».

2011–2021 – член екзаменаційної комісії із захисту дипломних робіт за спеціалізацією 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

2017–2021 – голова Науково-методичної комісії факультету декоративно-прикладного мистецтва КДАДПМД ім. Михайла Бойчука.

2013–2014 – член Спеціалізованої вченої ради Міжнародної кадрової академії та Інституту реклами із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі дизайну.

2018–2021 – член Спеціалізованої вченої ради

К 26.897.01 Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 «Теорія та методика навчання технологій».

Нагороди та відзнаки ред.

Почесна грамота Міністерства культури України за внесок у розвиток українського мистецтва (2003).
Орден «Хрещення Київської Русі» Української православної церкви Київського патріархату (2018).
Подяка Київського міського голови (2018).
Грамота Київської державної академії декор ативно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2018).

Вибрані твори ред.

«Засновники Києво-Печерської лаври» (2001);
«Джордано Бруно: “Спалити – не означає спростувати”» (2003);
«Одкровення Ріхарда Ваґнера» (2004);
цикли урбаністичних пейзажів Європи (2002–2008).

Цикл робіт за євангельськими сюжетами:

«Я – хліб життя [Ів. 6: 48]» (2009);
«Гетсиманський сад» (2010);
«Сходи Якова» (2010);
«Святе Причастя» (2011);
«Дерево Життя» (2019);
«Онтологія серця» (2020).

Іконопис:

«Гріхи наші на Собі понесе» (2012);
"Божа Мати «Замилування» (2012);
«Святий апостол і євангеліст Лука» (2014);
«Божа Мати "Віленська» (2015);
"Божа Мати "Цілителька» (2015);
"Божа Мати "Годувальниця" (2015);
"Свята Марта" (2021).

Вибрані публікації ред.

Осадча О. А. Образ-ікона української хати / Олена Осадча // Мистецтвознавство’07(2): Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2007. – С. 101–108.
Осадча О. А. Трансформація української хатньої ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство’09: Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2009. – С. 239–248.
Осадча О. А. Походження української хатньої ікони / Олена Осадча // Наукові дослідження – теорія та експеримент’2009: матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 18–20 травня 2009 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка. – 2009. – Т. 4. – С. 58–62.
Осадча О. А. Іконописні осередки та основні місця збуту хатньої ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство’09: Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2011. – С. 133–142.
Осадча О. А. Семантика орнаментальних мотивів у декоруванні українських хатніх ікон / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ – Харків, 2012. – С. 70–80.
Осадча О. А. Празникові ікони домашнього іконостасу як абетка духовного сходження душі людини / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ – Харків, 2012. – № 10. – С. 59–66.
Осадча О. А. П’ять поглядів на створення мистецького образу / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ. – Харків, 2013. (Мистецтвознавство: № 1). – С. 108–114.
Осадча О.А. Функція української хатньої ікони у створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII – початку XX століття (досвід ієротопічного методу дослідження) / Олена Осадча // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології / ІПСМ АМУ. –К.: Фенікс, 2016. – Вип. 12. – С. 102–117.
Осадча О.А. Композиційна структура ікони як формотворчий принцип внутрішнього облаштування храму (на прикладі ікони «Всевидяче Око») / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2016. – Вип. 25. – С. 117–131.
Осадча О.А. Основні художні методи створення просторової складової ікони / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2017. – Вип. 26. – С. 135–142.
Осадча О.А. Структурно-просторова схема Дерева Життя у топографічній іконічності міста-храму-ікони-людини / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2018. – Вип. 27. – С. 178–187.
Осадча О.А. Темпоральність у композиційній системі ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / ІПСМ АМУ. – К.: Фенікс, 2018. – Вип. 18. – С. 113–121.
Осадча О.А., Данченко М.О., Владимирова О.І. Основні засади і методи викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука / О.А. Осадча, М.О Данченко, О.І. Владимирова // Вища школа: зб. наук. пр. – К., 2018. – Вип. № 10 (171). – С. 42–52.
Осадча О.А. Відображення принципів іконічності в іконографічному образі / Олена Осадча // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук. збірник. – Вип. № 36. – Рівне, 2020. – С. 145–151.
Осадча О.А.,Юр М.В. // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т–Я. — С. 1039.