Вікіпедія

Орєшкін Дмитро Борисович

російський політолог
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орєшкін.

Дмитро́ Бори́сович Орє́шкін (27 червня 1953(19530627), м. Москва, СРСР) — радянський і російський учений-політичний географ, політолог, кандидат географічних наук, провідний науковий співробітник Інституту географії РАН.

Орєшкін Дмитро Борисович
Народився 27 червня 1953(1953-06-27) (70 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політолог
Галузь політолог[d], політологія і соціальна географія
Alma mater Географічний факультет Московського державного університетуd
Науковий ступінь кандидат географічних наук
Знання мов російська
Заклад Інститут географії РАНd
Членство Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Нагороди
Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»

Життєпис ред.

Д. Б. Орєшкін народився 27 червня 1953 року в м. Москві.

У 1970 році закінчив математичний клас спецшколи № 49 в Москві, у 1975 році — географічний факультет МДУ.

До 1979 року навчався в аспірантурі Інституту географії АН СРСР, в 1979 році захистив кандидатську дисертацію з давніх материкових заледенінь.

З 1978 року — молодший, старший, провідний науковий співробітник Інституту географії АН СРСР/РАН[1].

У 1987 році провів радянську частину («Вірменія-Китай») першої міжнародної експедиції по Великому шовковому шляху («Марко Поло-87») під керівництвом Діка Фішера.

В 1988 займався науковим забезпеченням експедиції «Арал-88», організованої журналом «Новый мир»[1]. Пізніше Д. Б. Орєшкін згадував:

  Гримнула перебудова і відкрився несподіваний попит на людей, здатних на карті відрізнити Бурятію від Удмуртії. Радянському Союзу було не до таких дрібниць, а тут раптом з'ясувалося, що в різних місцях люди незадоволені владою по-різному  

.[1]

У 1989—1990 роках займався науковим забезпеченням міжнародних телевізійних проектів по СРСР для ЮНЕСКО, ВВС (Велика Британія), АВС (США), «Асахі», NHK (Японія)[1].

У 1993 році спільно з Андрієм Скворцовим і Олександром Бєляєвим створив аналітичну групу «Меркатор» (Mercator Group). Розповідав, що на гроші, зароблені на зйомках фільму про Аральську катастрофу, група в 1993 купила Intel 80286 286-й комп'ютер і стала малювати електронні карти, що відображають результати виборів, зростання злочинності, екологічні кризи та споживання горілки по регіонах.[1]

З 1994 року група займається виготовленням електронних карт для телебачення. Співпрацювала з програмою «Підсумки (підсумки)» Євгенія Кисельова на НТВ, в 1995—1996 роках виконувала функції регіонального відділу АТ «Громадське російське телебачення» (ГРТ). Робить живі карти прогнозу погоди для «Метео-ТБ». Займається комп'ютерною симуляцією для провідних телеканалів Росії[1].

Група «Меркатор» забезпечувала на запрошення Центрвиборчкому аналітичну підтримку та відображення ходу та результатів федеральних виборів депутатів Державної думи і Ради безпеки Росії[1].

У 2001 році за версією Rambler Д. Б. Орєшкін був визнаний «Людиною року» в номінації «Міста та регіони»[2].

Нагороди ред.

Політична діяльність ред.

 
Дмитро Орєшкін на мітингу прихильників Навального на Болотній площі, 2013

До 1991 був членом КПРС, був парторгом Інституту географії АН СРСР.

У 2007 році балотувався в Державну думу від Союзу правих сил[1].

12 червня 2012 року виступав на мітингу на Болотяній площі[3].

1 квітня 2014 року у своєму блозі на радіо «Ехо Москви»[4] Орешкін піддав різкій критиці Росію за її зовнішню політику стосовно України, сказавши, що:

  Амбіційна історія починалася з обіцянки повернути Україну (усю цілком!) у сферу впливу Москви, вбудувавши її в Митний союз та євразійську систему цінностей. Це програма-максимум. Вона, мабуть, провалилася. Настала черга програми-мінімум — забрати під крило хоча б Схід України разом із Кримом… Сьогодні амбіції скоротилися: ми чуємо пристрасні промови про „наш“ Харків та Донбас; рідше про Одесу. Київ за 10 років легенько відкочувався на Захід — природний результат більшої привабливості європейської системи цінностей у порівнянні з патріотичними байками Корпорації  

.[5]

Д. Б. Орєшкіна включено до складу Ради по сприянню розвитку інститутів громадянського суспільства та прав людини.[6].

Бібліографія ред.

Д. Б. Орєшкін — автор наукових та науково-популярних публікацій, серед яких:

Він також автор численних публікацій в багатьох російських ЗМІ, в тому числі в газетах «Известия», «Московские новости», «Правда», «Сегодня», «Московский комсомолец», «Новая газета», на сайті «Ежедневный журнал» і т.ін.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и /eng/view/f/0/21313/dmitry-oreshkin Biography Dmitry Oreshkin. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  2. ↑ Людина року. Архів оригіналу за 18 лютого 2007. Процитовано 3 грудня 2021.
  3. ↑ Тексти промов. Гудков: «Дума має призначити перевибори» — Slon.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 3 грудня 2021.
  4. ↑ Блог Дмитра Орешкіна на радіо «Эхо Москвы». Эхо Москвы. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 27 вересня 2014.
  5. ↑ /1291114-echo/|title=Фініта ля комедія|author=Дмитро Орєшкін|publisher=Эхо Москвы|date=2014-04-01|accessdate=2014-09-27}}
  6. ↑ Орешкин Дмитрий Борисович [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.], сайт «Рада з зовнішньої і оборонної політики», 2017.
  7. ↑   Дмитро Орєшкин. Презентація книги «Джугафілія і радянський статистичний епос» на YouTube // Президентський центр Бориса Ельцина. 4 листопада 2019. (29 жовтня 2019 р.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Dmitry Oreshkin
  Зовнішні відеофайли
  Сурков, куди ти будеш розширяти імперію?! Згадай краще продаж Аляски  на YouTube
  Особое мнение / Дмитрий Орешкин // 01.12.21 інтервю з Д.Б.Орєшкіним на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орєшкін_Дмитро_Борисович&oldid=36936024