Відкрити головне меню

Орелович Соломон Лазаревич (Ореловеч Семен Лазаревич; * 18 травня 1902, Гродно, Російська імперія — † 7 вересня 1937, Київ(?), СРСР) — організатор кіновиробництва, працівник органів ДПУ-НКВС

Орелович Соломон Лазаревич
Народився 18 травня 1902(1902-05-18)
Гродно, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 7 вересня 1937(1937-09-07) (35 років)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність організатор

Жертва Сталінського терору.

БіографіяРедагувати

Народився в незаможній єврейській родині. Отримав початкову освіту (хедер).

1918-1920 роки — функціонер Комуністичної союзу молоді в Білорусі.

З 1921 по 1927 рік працівник органів ДПУ-НКВС в Україні.

В 1927-1933 роках — директор Ялтинської (1927-1928), Одеської (1930-1931) і Київської кінофабрик (1931-1933) ВУФУКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління)[1].

В 1933-1935 — заступник начальника відділу резервів ОГПУ, НКВС УРСР, в 1935-1936 — заступник начальника місць позбавлення волі НКВС УРСР.

В 1937 році він починає працювати директором «Київської кінофабрики Українфільм».

«Орелович почав рекламувати українського наркома (Балицького) серед працівників культури як людину непорочну, аскетичну, до кінця віддану справі робітничого класу». Конечно, когда столь усердно рекламируемый им нарком был объявлен врагом народа, судьба Ореловича была предрешена: как и воспетый им Балицкий, он «удостоился» попасть в «сталинские списки», пройдя в них по «категории 1», что означало расстрел[2].

17(18-?) липня 1937 року Соломон Орелович був заарештований. 7 вересня 1937 року його засудили до вищої міри покарання і розстріляли.

Реабілітований 6 жовтня 1956 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Недовгий час з перервами в період 1928-1933 був директором московської кінофабрики «Союзкіно». Точна інформація відсутня.
  2. Кіберлінка

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати