Ялтинська кіностудія художніх фільмів

Я́лтинська кіносту́дія (крим. Yaltanıñ kino studiyası) — кримська кіностудія, розташована в Ялті.

Ялтинська кіностудія
(крим. Yaltanıñ kino studiyası)

ЗАТ «Ялтинська кіностудія»
Тип	державне підприємство
Форма власності	закрите акціонерне товариство
Галузь	кінематограф
Засновано	1919
Штаб-квартира	Ялта, вул. Мухіна, 3
Адреса	вул. Мухіна, 3
Ключові особи	Володимир Гардін, Петро Чардинін, Георгій Тасін, Олександр Анющенко, Олєксандр Соловйов
Продукція	кінофільми, телесеріали, відеокліпи, рекламні ролики
yalta-film.ru
Ялтинська кіностудія художніх фільмів у Вікісховищі

Була заснована в 1917 році як кінознімальна база російської кінофабрики «Ханжонков і Ко». У 1919 була націоналізована радянською владою та перетворена на Ялтинську кінофабрику. Хоча більшу частину своєї історія кіностудія підпорядковувалася радянським російським кіноустановам, на ній було знято ряд важливих для становлення українського кіно фільмів. Особливо якісно студія працювала в часи підпорядкування Всеукраїнському фотокіноуправлінню (ВУФКУ), саме в той час Ялтинська кіностудія почала знімати стрічки на кримськотатарську тематику.

Заснування та історія фабрики в радянські часи

• 1908 — Французька кінофірма «Пате» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
• 1911 — Олександр Ханжонков знімає велкий історичний фільм «Оборона Севастополя». Восени фільм був показаний царю Миколі II в Лівадії.
• 1917 — Акціонерне товариство «Ханжонков і Ко» відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
• 1919 — За декретом, підписаним Леніном, кіноателье Ханжонкова та Єрмольєва були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
• 1922—1923, 1924—1927 — підпорядковувалась ВУФКУ як Друга кінофабрика, в 1924 році підпорядковувалася «Левфильм». В часи ВУФКУ випустила фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Олександра Ґріна, 1922), «Привид бродить по Европі» (1922), «Остап Бандура» (разом з Одеською кіностудією, 1924), «Алім» (1926), «Ордер на арешт» (1927), «Тіні Бельведеру» (1927), «Кіра Кіраліна» (1928), «Троє» (1928).
• 1927 — У Ялті стався землетрус, який зупинив роботу кіностудії. Після цього ВУФКУ поступово припиняє кіновиробництво в Ялті і відкриває кінофабрику в Києві.
• 1928 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Востоккіно».
• 1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «Союздитфільм».
• 1951 — Ялтинська кінофабрика передана кіностудії «Мосфільм».
• 1957 — Ялтинська кінофабрика перетворена в «Ялтинську кіностудію художніх фільмів».
• 1963 — Ялтинська кінофабрика стає філією Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. Горького.

Щогла для комбінованих зйомок

Новітня історія

• 1988 — Ялтинська кіностудія стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
• 2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
• 2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
• 2014 — Після анексії Криму Росією окупаційна влада примусово викупила студію у «ПолікомВест» і перетворена її на Державне унітарне підприємство так званої Республіки Крим «Ялта-фільм».

Сучасна Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено близько 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.

Проходить реконструкція головної бази кіностудії — Полікурівського пагорбу. Ведеться будівництво нового цеху декораційно-техничних споруд заплановане зведення двох кінозйомочних павільйони площею 1000м² та 500м² (дані на 2007 р.). Ялтинська кіностудія є одним з організаторів щорічного міжнародного фестивалю продюсерського кіно «КіноЯлта».

Керівники Ялтинської кіностудії

• Георгій Тасін (1922—1924)
• Соломон Орелович (1924—1925)
• Георгій Тасін (1925—1927)
• Соломон Орелович (1927—1928)
• Олександр Горський (1931—1932)

Фільми, зняті на Ялтинській кіностудії

Назва	Режисер	Рік	Назва кіностудії
Остання ставка містера Енніока	Володимир Гардін	1922	Друга кінофабрика ВУФКУ
Привид блукає Європою	Володимир Гардін	1922	Друга кінофабрика ВУФКУ
Отаман Хміль	Володимир Гардін	1923	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Поміщик	Володимир Гардін	1923	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Прицвяховані	Микола Салтиков	1923	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Слюсар і канцлер	Володимир Гардін , Ольга Преображенська	1923	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Хазяїн чорних скель	Петро Чардинін	1923	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Октябрина	Георгій Тасін	1924	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Остап Бандура	Володимир Гардін	1924	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Алім	Георгій Тасін	1926	Друга кінофабрика ВУФКУ
Герой матчу	Л. Константиновський	1926	Друга кінофабрика ВУФКУ
Ордер на арешт	Георгій Тасін	1926	Друга кінофабрика ВУФКУ
Тіні Бельведера	Олександр Анощенко	1926	Друга кінофабрика ВУФКУ
Трипільська трагедія	Олександр Анющенко	1926	Друга кінофабрика ВУФКУ
Каламуть	Георгій Тасін	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Кіра-Кіраліна	Борис Глаголін	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Людина, яка посміхається	Давид Волжин	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Одна ніч	Мануель Большинцов	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Паровоз №	Георгій Кравченко	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Позбавлені дня (Без сонця)	Володимир Баллюзек	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Провокатор	Віктор Турін	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Троє	Олєксандр Соловйов	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Ялта дибки	Борис Загорський	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Z — 123	Мануель Большинцов, Євген Іванов-Барков, Єфім Дзіган, Олександр Файнциммер	1927	Друга кінофабрика ВУФКУ
Закони шторму	Олєксандр Соловйов	1928	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Земля кличе	Володимир Баллюзек	1928	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Марі-Кужер	Борис Шелонцев	1928	«Востоккіно»
Три кімнати з кухнею	Микола Шпиковський	1928	Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ
Зелім-хан	Олег Фреліх	1928	«Востоккіно»
Комета	Валерій Інкіжинов	1928	«Востоккіно»
Біюк-гюнеш	Дмитро Бассалиго	1930	«Востоккіно»
Блакитний песець	П. Малахов	1930	«Востоккіно»
Два ключі	Борис Міхін, Сергій Віткін	1930	«Востоккіно»
Залізна Бригада	Михайло Вернер	1930	«Востоккіно»
Земля спрагла	Юлій Райзман	1930	«Востоккіно»
Ігденбу	Амо Бек-Назаров	1930	«Востоккіно»
Летуни	Михайло Вернер	1930	«Востоккіно»
Джут	Михайло Каростін	1931	«Востоккіно»
Народжений знову	Євген Грязнов	1931	«Востоккіно»
Пальто горянці	П. Малахов	1931	«Востоккіно»
Перелам	Євген Грязнов	1931	«Востоккіно»
Руки геть	Семен Богатирьов	1931	«Востоккіно»
Священний гай	Ілля Максимов-Кошкінський	1931	«Востоккіно»
Ткварчелли	Олег Фреліх	1931	«Востоккіно»
Три паради	Лев Замковий	1931	«Востоккіно»
Асту	Ілля Максимов-Кошкінський	1932	«Востоккіно»
Великі будні	Л. Резниченко, І. Протопопов	1932	«Востоккіно»
Людина з орденом	Амо Бек-Назаров	1932	«Востоккіно»
Розповідь про Умара Хацпоко	Юлій Райзман	1932	«Востоккіно»
Таємниця Кара-Тау	Олександр Дубровський	1932	«Востоккіно»
Закон степів	А. Слободнік	1933	«Востоккіно»
Помста	Євген Грязнов	1933	«Востоккіно»
Пропала ланка	Ю. Леонтьєв	1933	«Востоккіно»
Пісня про щастя	Марк Донськой, Володимир Лєгошин	1934	«Востоккіно»
Лаври міс Елен Грей	Юрій Желябужський	1935	«Востоккіно»
Нові пригоди Кота в чоботях	Олєксандр Роу	1957	Кіностудія ім. М.Горького (Москва), Ялтинська кіностудія
Випереджаючи вітер	Володимир Довгань, Олександр Курочкін	1958	Ялтинська кіностудія
Військова таємниця	Мечислава Маєвська	1958	Ялтинська кіностудія
Друзі-товариші	Валентин Павловський	1959	Ялтинська кіностудія
За всяку ціну	Анатолій Слісаренко	1959	Ялтинська кіностудія
Грізні ночі	Володимир Довгань, Олександр Курочкін	1960	Ялтинська кіностудія
Будинок з мезоніном	Яків Базелян	1960	Ялтинська кіностудія
Прощавайте, голуби	Яків Сегель	1960	Ялтинська кіностудія

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Офіційний сайт «Ялтинської кіностудії» [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. ISBN 966-8864-00-X.
• «Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
• Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1
• Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8