Вікіпедія

Організації праці на римській віллі ІІ ст. до Р.Х – І ст. після Р.Х.

Вілли в римській історії відігравали достатньо важливу роль, особливо коли мова заходить про економіку. Римська цивілізація базувалась саме на сільському господарстві. Тож і вілли були основою економіки стародавнього Риму.

Стародавня римська вілла Плінія Молодшого
Римська вілла
Країна  Римська республіка
Тип будівлі Господарча будівля
Період III-IV ст. до Р.Х - IV-V ст. після Р.Х

Організація

ред.

На вершині цієї організації стоїть власник вілли. За ним йде віллик - зазвичай раб, який керую віллою та виконує накази свого хазяїна. Найнижчу ланку займають раби, рідше наймані робітника, які були в підпорядкованості віллика. Існували як звичайні раби, які працювали на полях, так і більш спеціалізовані робітники, такі як ключник, вівчар, доглядач та інші.

Власник

ред.

Він мав всеосяжний контроль над його віллою, тож і робити він міг все що заманеться, в рамках тогочасного законодавства. Але Катон в своїй праці "Про землеробство" виокремлює та чітко показує повноваження хазяїна вілли:

“Він повинен подбати, щоб інші роботи були виконані; підвести рахунок грошам, хлібу, тому, що приготовлено на корм худобі, вину, олії; підрахувати, що він продав, що стягнуто, що залишається, що є на продаж. Надійні забезпечення і слід прийняти як надійні; все інше привести до ясності. Чого на рік не вистачить, купити; чого є надлишок, то продати; що треба здати з підряду, то здати. Господар повинен розпорядитися і залишити запис про те, які роботи він хоче зробити самотужки і які хоче здати з підряду.” [1]

З цитати ми бачимо основні обов’язки хазяїна, хоча дехто може трактувати її як просту рекомендацію, так як господар був у волі робити все що йому було потрібно. Ось ідеальні слова Катона про господаря: '“Хазяїну любо продавати, а не купувати”' [2]

Віллик

ред.

Віллик фактично був посередником між волею хазяїна вілли та робітниками або рабами, а також є своєрідним контролером рабів. І ось цитата:

“Ось обов'язки віллика. Він має завести гарний порядок, дотримуватись свят; чужого до рук не брати; своє охороняти ретельно. Він вирішує суперечки рабів; якщо хтось чим провинився, він гарно карає винного, дивлячись з провини.” [3]

Але віллик також і працює з разом з всіма:

“Віллік не може сидіти без діла, він завжди тверезий, та ніколи не йде кудись на обід. Він мусить вивчити весь сільський промисел, працюватиме він часто, але не до втоми” [4]

Таким чином він своїм прикладом міг мотивувати інших рабів працювати краще, і водночас знати що в них на думці. Але не потрібно забувати що він в першу чергу раб, і ось деякі слова більш морально-культурного характеру:

“Нехай він не вважає себе розумнішим за хазяїна. Друзі господаря він вважає друзями своїми: слухає- ся того, кому наказано. Жертвопринесення він робить тільки в Компіталії, на перехресті або на вогнищі. Без накозу господаря він нікому не повірить у борг; що повірив хазяїн, то він витребовує. Насіння для посіву, харчових припасів, полби, вина та олії він нікому не позичить. У нього є два-три господарства, де він може попросити, що потрібно, та яким він сам позичає, але більше нікого.” [5]

Закінчити про обов’язки віллика найкраще словами Катона:

'“Він першим встає з ліжка і останнім лягає в нього. Спочатку подивиться, чи замкнена садиба, лежить чи кожен на своєму місці і чи дано корм тваринам...”' [6]

Раби

ред.

Становище рабів не було таким поганим як здається, так як отримували вони достатньо їжі, вина та теплого одягу.

“Рабам не повинно бути погано: вони не повинні мерзнути та голодувати. У віллі вони завжди в роботі: так він їх легший утримає від поганого та крадіжки. Якщо віллік не захоче, щоб раби поводилися погано, вони погано не поводитимуться. Якщо ж він це терпітиме, господар не повинен залишати цього безкарним. За заслугу він дякує, щоб і іншим хотілося поводитися правильно.” [7]

Катан також пише про чітко вивірену кількість хліба, вина та олії для рабів. А саме йдеться про 4 модія пшениці зимою, для тих хто працює, 4.5 модія літом. Для вілліка, ключника, наглядача та вівчару - по 3. Всього на рік випивали вони 7 квадранталів вина. Також існували добавки, тобто за ту чи іншу роботу могли давати більше вина, тож раб міг випивати й 10 квадранталів вина. Олію на місяць вони отримували по секстарю, а модія солі вистачало на рік. Говорячи про одяг, то кожен рік раб отримував нову туніку вагою 3.5 фунти та плащ. Старий одяг в нього забирали. Хороші дерев’яні сандалі мінялись кожен рік… [8]

Примітки

ред.
  1. ↑ Cato. De agri cultura. 3 p.
  2. ↑ Cato. De agri cultura. 2 p.
  3. ↑ Cato. De agri cultura. 4 p.
  4. ↑ Cato. De agri cultura. 4 p.
  5. ↑ Cato. De agri cultura. 4 p.
  6. ↑ Cato. De agri cultura. 4 p.
  7. ↑ Cato. De agri cultura. 5 p.
  8. ↑ Cato. De agri cultura. 56 p.

Література

ред.
  • Dargie, Richard. A Roman Villa. Велика Британія: Wayland, 2007.
  • Cotton, M. Aylwin. The Late Republican Villa at Posto, Francolise: Report of an Excavation by the Institute of Fine Arts, New York University and the British School at Rome. Велика Британія: British School at Rome, 1979.
  • Nikolov, Dimitŭr. The Thraco-Roman Villa Rustica Near Chatalka, Stara Zagora, Bulgaria. Велика Британія: British Archaeological Reports, 1976.
  • Dobbins, John J.. The Excavation of the Roman Villa at La Befa, Italy. Велика Британія: B.A.R., 1983.
  • Mackenzie, Caroline K.. Culture and Society at Lullingstone Roman Villa. Велика Британія: Archaeopress Publishing Limited, 2019.
  • Shuter, Jane. Life in a Roman Villa. Велика Британія: Heinemann Library, 2006.
  • Clements, Gillian. Roman Villa. Сполучені Штати Америки: Sea-to-Sea, 2009.
  • McKay, Alexander G.. Houses, Villas, and Palaces in the Roman World. Велика Британія: Johns Hopkins University Press, 1998.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Організації_праці_на_римській_віллі_ІІ_ст._до_Р.Х_–_І_ст._після_Р.Х.&oldid=42635119