Відкрити головне меню

Опора повітряної лінії електропередач

Решітчасті металеві опори ЛЕП в Росталі, Німеччина.
Спеціальна кінцева опора для переходу від кабельної лінії до повітряної лінії електропередач
Кінцева анкерна опора, дволанцюгова 330кВт
Опора ЛЕП, дволанцюгова(зліва-330кВт,справа-розрахована на 750кВт)

Опора є основним елементом повітряної лінії електропередач. Її призначення підтримувати проводи та кабелі на певній висоті від землі, а також ізолятори та арматуру для кріплення.

КласифікаціяРедагувати

За призначеннямРедагувати

Опори за призначенням поділяють на анкерні, проміжні, кутові й кінцеві.

Проміжні опори забезпечують підтримання проводів між двома анкерними опорами.

Анкерні опори призначені для жорсткого закріплення на них проводів повітряної лінії. При обриві проводу між двома анкерними опорами одна повинна сприймати однобічний натяг проводів з іншою лінією.

Кутові опори встановлюють у місцях повороту траси повітряної лінії.

Кінцеві опори анкерного типу встановлюють на початку і в кінці повітряної лінії. На цих опорах натяг проводів лінії діє постійно.

Виготовляють опори залізними, залізобетонними і дерев'яними. Останні застосовують у невеликих населених пунктах і сільській місцевості. Найбільш довговічні збірні залізобетонні опори промислового виготовлення.

Відстань між опорами визначається розрахунком на механічну міцність залежно від перерізу, марки проводу, типу опор, швидкості вітру й наявності ожеледі.

За способом встановленняРедагувати

Опори, які встановлюються безпосередньо в ґрунт

Опори, які встановлюються на фундаменти

  • класичні (з широкою базою більше 4 м2), як правило, рамні (каркасні) із заливкою бетоном або пригрузом, який засипаний піщано-гравійною сумішшю
  • малобазові (менше 4 м²) (наприклад: з кріпленням на сталеву трубу, сталеву гвинтову або залізобетонну палю)

За напругоюРедагувати

Опори діляться на опори для ліній 0,4; 6; 10; 35; 110; 220; 330; 500; 750; 1150 кВ. Відрізняються ці групи опор розмірами і вагою. Чим більша напруга, тим вище опори, довше її траверси і більше її вага. Збільшення розмірів опори викликано необхідністю отримання необхідних відстаней від проводу до тіла опори і до землі, що відповідають ПУЕ для різних класів напруг.

За кількістю проводівРедагувати

  • Однопроводові
  • Двохпроводові
  • Багатопроводові

За кількістю ланцюгів:

одноланцюгові

Дволанцюгові

Багатоланцюгові

Для ЛЕП 0.4кВт використовуються невеличкі опори, інколи навіть дерев'яні.Для ЛЕП 6кВт та 10кВт (їх практично неможливо відрізнити) використовуються трішки вищі бетонні опори(рідко використовуються дерев'яні, ще рідше-металеві).Для ЛЕП 35кВт використовуються в два рази вищі бетонні опори, кутовими можуть теж бути бетонні опори на тросах,які тримають опору, інколи металеві, дуже рідко-дерев'яні(тоді на них підвішують аж два грозозахисні троси).Для ЛЕП 110кВт та 150кВт використовуються ще в два рази вищі бетонні опори(з грозозахисним тросом), кутовими в основному можуть бути металеві опори, дуже рідко бетонні, ще рідше-дерев'яні(тоді їх добре укріплюють і дають два грозозахисні троси).Для ЛЕП 220кВт використовують П-подібні бетонні опори(дуже рідко металеві), а на поворотах спеціальні металеві опори, для прокладання ЛЕП 220кВт через якусь перешкоду використовують спеціальні дуже високі металеві опори(в основному вони проміжні).Для ЛЕП 330кВт використовують такі ж , як і для 220кВт(просто для 330кВт кожна фаза має по два проводи(для того , щоб зменшити витрати на ЛЕП)).Інколи кутовими опорами для ЛЕП 220кВт та 330кВт може бути трьохстійкова бетонна опора(складається з трьох бетонних опор).Для ЛЕП 400кВт , 500кВт, 750кВт використовуються П-подібні металеві опори, а на поворотах П- подібні опори з п'ятьма "ніжками"(для ЛЕП 400кВт), а для ЛЕП 500кВт та 750кВт величезні трьохстійкові металеві опори(кожна фаза ЛЕП 400кВт має по два проводи, ЛЕП 500кВт по три на кожну фазу, а ЛЕП 750кВт по чотири, інколи по п'ять на кожну фазу).Для ЛЕП 1150кВт використовуються V-подібні металеві опори, а на поворотах такі ж металеві трьохстійкові опори, як і для ЛЕП 500кВт та 750кВт.(ЛЕП 1150кВт має по вісім проводів на кожній фазі).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • М. О. Шульга, І. Л. Деркач, О. О. Алексахін. Інженерне обладнання населених місць: Підручник. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 259 с.