Опенховський Федір Мечиславович
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Опенховський (Опеньховський) Федір Мечиславович, польською мовою Teodor Opęnchowski (травень 1853, Люблін, Люблінська губернія, Російська імперія – 1 (14) січня, 1914, Берлін, Німеччина) - український лікар часів Російської імперії, терапевт. Доктор медицини (1884), професор кафедри шпитальної [1] та факультетської терапії, директор шпитальної терапевтичної клініки (1897), завідувач кафедри факультетської терапії (1903-14) Імператорського Харківського університету [2][3].
Опенховський Федір Мечиславович | |
---|---|
польс. Teodor Openchowski | |
з сайту https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ | |
Народився | 1853 |
Помер | 1 січня 1914 Берлін |
Місце проживання | Харків |
Національність | поляк |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | клінічна фізіологія, фармакологія, експериментальна патологія |
Заклад | Імператорський Харківський університет |
Посада | завідувач кафедри |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Відомі учні | Шатілов Петро Іванович |
Членство | Харківське медичне товариство |
Відомий завдяки: | вивченню іннервації серця та шлунку |
Життєпис
ред.Народився в Любліні. Мав походження з польського шляхетного роду [4] [5]. Закінчив медичний факультет Київського університету в 1876 році, 3 роки працював ординатором Київського військового шпиталю. З 1879 року перебував у чотирирічному відрядженні за кордоном, де вдосконалював свою клінічну освіту в кращих клініках Страсбурга, Парижа і Відня[6].
У 1884 р. у Дерпті успішно захистив докторську дисертацію на тему "До вчення про закінчення серцевих нервів", в 1889 р. удостоєний премії Гамбургера за роботу "Про іннервацію шлунку".
У 1891 р. призначений професором і очолював кафедру шпитальної терапії по 1903 р., директор шпитальної терапевтичної клініки в Харкові ( з 1897 р.). Дійсний статський радник, нагороджений орденами Святої Анни, Святого Володимира, Святого Станіслава [7].
Помер 1 (14) січня 1914 року у Берліні від тромбозу після оперативного лікування раку шлунку. Похований у Люблінській губернії.
Науковий доробок
ред.Наукові дослідження присвячені клінічній фізіології, фармакології та експериментальній патології.
Склав "Проект поліклінічного викладання для студентів 4 і 5 семестрів" (1895), зобов'язував студентам, крім курації хворих, проводити хімічне і мікроскопічне дослідження в лабораторії.
У 1894 р. запропонував теорію блювоти при карциномі шлунку, першим в Харкові прижиттєво встановив діагноз гострого інфаркту міокарду при стенозі правої коронарної артерії, вивчав ефективність застосування дигіталісу при коронарній недостатності.
У 1909 р. на І Російському з'їзді терапевтів виступив з доповіддю на тему "До діагностиці локалізації круглої виразки шлунку", в якому довів тісний зв'язок між наявністю больових точок по ходу хребта і локалізацією виразок шлунку (симптом Опенховського).
Автор 28 друкованих праць, під його керівництвом підготовлено і захищено 7 дисертацій.
Найбільш відомими його учнями були Шатілов Петро Іванович та Корхов Андрій Петрович [8]
Є також відомості і щодо Щоголєва Матвія Олесандровича, ординатора ( в подальшому професора) в клініці Опенховського , а також його зв'язків з Яворницьким Дмитром [9]
Громадська діяльність
ред.На особисті кошти організував будівництво при Олександрівській лікарні аудиторії, лабораторії та аптеки.
У 1913 році був обраний головою терапевтичної секції Харківського медичного товариства (ХМТ). Голова Харківського відділення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом. Здійснював фінансову допомогу студентам польського походження та римсько-католицьким вірянам Харкова.
Сім' я
ред.Дружина Стефанія Еммануїлівна, сини Георгій (1885), Віктор -В' ячеслав (1891), навчались в Харківському технологічному інституті, в подальшому інженери. Родина мешкала на вулиці Кокошкішській, 1 (нині -Гоголя), потім на Сумській, 84. Інтер 'єр кімнат Опенховського Ф.М. зберігся на світлинах харківського фотомитця Іваницького О.М. На початку 20-х років ХХ сторіччя члени родини повернулись на історичну батьківщину.
Пам'ять
ред.Некрологи про смерть Ф.М. Опенховського надрукували газети " Южный край" та "Утро" (1914), у Харківському медичному товаристві 18 січня цього ж року відбулося траурне засідання пам 'яті вченого. Портрет вченого був розміщений у залі товариства, як знак поваги до його здобутків, встановлена премія його імені для студенток Жіночого медичного інституту. До 160 та 165 — річчя з народження персоналії відбулися ювілейні заходи[10]
Література
ред.- Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. — Х.: ВАТ Видавництво «Харків», 2002. — 470 с.: ил. Мала Л.Т., Ільченко І.А. Опенховський Федір Мечиславович — С.69-70.
- ЩОГОЛЄВ МАТВІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Відомий у Катеринославі лікар, завідував кафедрою в медичному інституті, це йому місто зобов'язане відкриттям туберкульозного диспансеру. URL: http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/ua/home/133-ua/medical-region-elit/zarodzhennya-sistemi-okhoroni-zdorov-ya-oblasti-1917-1940-roki-2/1309-shchogolev-matvij-oleksandrovich.html
- Колесникова Є., Ковальський Я., Радван Л. та ін. Українські лікарі польського походження. АПСНІМ — 2014 —№ 2 (2)— С.91— 98.URL: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/bitstream/handle/123456789/14348/10.pdf?sequence=1&isAllowed=y. Теодор Опенховський С. 92.
- Опенховский Федор Мечиславович .Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907. .URL: https://endic.ru/brokgause/Openhovski-fedor-mechislavovich-65209.html
- Кононенко И. Тайны старых фотографий (О профессоре медицинского факультета Харьковского университета Ф.М. Опенховском) / И. Кононенко, М. Жур. // Харків і Польща: люди і події: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., м. Харків, 12 лист. 2005 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. – Х.: Майдан, 2006. – C. 93–103. URL:http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/78
Примітки
ред.- ↑ Історія кафедри внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології імені академіка Л.Т. Малої. ХНМУ (укр.). Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Instytut Historii Nauki PAN. Ihnpan.waw.pl. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Опенховский Федор Мечиславович - Энциклопедия Брокгауза и Ефрона - Словари и Энциклопедии. endic.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Robak, Igor; Srogosz, Tadeusz (2017). Polski ślad w dziejach Wydziału Lekarskiego Imperatorskiego Uniwersytetu Charkowskiego: professor Teodor Opęchowski (1853-1914) (other) . Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Teodor Opęchowski. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 20 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Фёдор Мечиславович Опенховский. Традиция (укр.). Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Кононенко, И. И.; Жур, М. (2006). Тайны старых фотографий (О профессоре медицинского факультета Харьковского университета Ф.М. Опенховском) (рос.). Т. Кононенко И. Тайны старых фотографий (О профессоре медицинского факультета Харьковского университета Ф.М. Опенховском) / И. Кононенко, М. Жур. // Харків і Польща: люди і події: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., м. Харків, 12 лист. 2005 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. – Х.: Майдан, 2006. – C. 93–103. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Корхов Андрій Петрович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Учений-дослідник Дмитро Яворницький у колі медиків | Интернет-издание "Новости медицины и фармации". www.mif-ua.com. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ НАУКОВА СЕСІЯ: З ПОГЛЯДОМ У МАЙБУТНЄ - PDF Скачать Бесплатно. docplayer.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.