Оноріно Ланда
Оноріно Ланда (ісп. Honorino Landa, 1 червня 1942, Пуерто-Наталес — 30 травня 1987, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Оноріно Ланда | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1 червня 1942 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пуерто-Наталес, Чилі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 30 травня 1987 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сантьяго, Чилі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Чилі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за клуб «Уніон Еспаньйола», а також національну збірну Чилі, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу 1962 року.
Клубна кар'єра
ред.У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Уніон Еспаньйола», вихованцем якої і був[1], в якій провів шість сезонів. Виступаючи за «латиноамериканців», йому вдалося стати найкращим бомбардиром у Прімері 1961 року з 24 голами, разом з Карлосом Кампосом з «Універсідад де Чилі»[2]. По завершенні сезону 1965 року Ланда покинув клуб через конфлікт з керівництвом[3].
Згодом Ланда виступав за «Грін Кросс», після чого перейшов у «Депортес Магальянес», де провів сезон 1968, який виявився невдалим для гравця, оскільки після третього зіграного матчу він отримав травму, залишаючись поза грою приблизно на два місяці[3].
У 1969 році він повернувся до рідного клубу «Уніон Еспаньйола», де провів наступний сезон і надалі грав за команди «Депортес Ла-Серена» та «Уачіпато». В 1973 році Оноріно третє за кар'єру повернувся дол рідного «Уніон Еспаньйола» і того ж року він завоював з командою титул чемпіона.
Завершив ігрову кар'єру у команді «Депортес Авіасьйон», за яку виступав протягом 1974 року.
Виступи за збірну
ред.12 жовтня 1961 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в товариському матчі проти збірної Уругваю, який завершився з рахунком 2:3 на користь уругвайців[4].
Наступного року був у заявці команди на домашньому чемпіонаті світу 1962 року[5], де він зіграв у п'яти з шести матчів національної збірної, пропустивши лише виграну гру за третє місце проти Югославії, яке принесло його команді бронзові нагороди турніру, оскільки в попередньому матчі проти Бразилії, програному півфіналі, був вилучений з поля.
Згодом у складі збірної був учасником наступного чемпіонату світу 1966 року в Англії. У цьому змаганні він відіграв дві гри, друга з яких стала останньою у футболці збірної, 20 липня 1966 року проти СРСР (1:2[6])
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 25 матчів, забивши 5 голів.
Кар'єра тренера
ред.Після виходу на пенсію він працював тренером, очоливши в 1982 році «Уніон Еспаньйола», замінивши на посаді головного тренера Ніколаса Новелло. У середині сезону 1983 року його замінив на посаді Умберто Крус.
Оноріно Ланда помер за два дні до свого 45-річчя, 30 травня 1987 року, в лікарні Баррос Луко-Трюдо у місті Сантьяго від раку. 28 червня того ж року в пам'ять про футболіста та тренера був зіграний Кубок Оноріно Ланди між командами «Універсідад Католіка» і «Уніон Еспаньйола» (3:0)[7].
Титули і досягнення
ред.Командні
ред.- Чемпіон Чилі (2):
- «Уніон Еспаньйола»: 1973
Особисті
ред.- Найкращий бомбардир чемпіонату Чилі (1): 1961 (24 голи)
Примітки
ред.- ↑ Héctor Olave; Juan Manuel Ramírez. Nuestro Mundial: 50 años de historia (PDF). cap.cl. с. 105-106. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2013. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Juan Pablo Andrés. Chile - List of Topscorers. rsssf.com. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ а б Radiografía de: Honorino Landa (вид. Estadio). Santiago, Chile: Editorial Nacional Quimantú. с. 34—39.
- ↑ Edgardo Marín. La roja de todos (Selección chilena de fútbol 1910-1985) (PDF). memoriachilena. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ 1962 FIFA World Cup Chile [Архівовано 2011-07-22 у Wayback Machine.]
- ↑ HONORINO LANDA. www.solofutbol.cl. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Diario La Nación, 29 de junio de 1987.
Джерела
ред.- La roja de todos (Selección Chilena de fútbol 1910—1985) de Edgardo Marín. Registro Propiedad Intelectual N° 63.242 de 1985.
- Cosas del fútbol de Francisco Mouat.ISBN 956-160-201-5, Registro Propiedad Intelectual N° 73.364 de 1989.
- La historia de los campeones, 1933—1991 de Edgardo Marín. Registro Propiedad Intelectual N° 63.642 de 1988.
- Diccionario Ilustrado del Fútbol (10 Tomos) de Francisco Mouat y Patricio Hidalgo. ISBN 978-956-239-767-4 de 2010.
- Tómala, métete, remata de Luis Urrutia O'Nell|Luis Urrutia (Chomsky). ISBN 978-956-304-116-3 Registro Propiedad Intelectual N° 216.823 de 2012.
- Nuestro Mundial: 50 años de historia de Ricardo Ruiz de Viñaspre Puig. Registro Propiedad Intelectual Nº 217.233 de 2012
- Nuevas cosas del fútbol de Francisco Mouat. ISBN 978-956-897-025-3 Registro Propiedad Intelectual N° 125.599 de 2012.
- 80 Años del fútbol chileno de Danilo Díaz. ISBN 978-956-304-142-2 Registro Propiedad Intelectual N° 229.381 de 2013
- Inolvidables de Unión Española de Felipe Risco Cataldo. ISBN 978-956-353-335-4 Registro de Propiedad Intelectual: 234.239 de 2013.
Посилання
ред.- Оноріно Ланда на сайті ФІФА (англ.)
- Оноріно Ланда на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Оноріно Ланда на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)