Олімпія II Епірська

Олімпія ІІ (грецькою мовою Ὀλυμπιά) - королева та регент Епіру. Вона була дочкою Пірра, царя Епіру та його першої дружини Антігони. Одружилася на власному брату по батькові Олександру II.

Олімпія II Епірська
грец. Ολυμπιάδα
Народилася 3 століття до н. е.
Епір
Померла 3 століття до н. е.
·отрути
Діяльність політична діячка
Титул королева-консорт
Посада регент
Батько Пірр Епірський
Мати Антігона
Брати, сестри Александр II Епірський, Гелен і Птолемей
У шлюбі з Александр II Епірський
Діти Птоломей ΙΙ, Пірр ІІ і Фтія Македонська

Не плутати з Олімпією, дружиною Філіпа II Македонського і матір'ю Олександра Македонського.

ПравлінняРедагувати

Після смерті чоловіка вона взяла на себе регентство царства від імені своїх двох синів, Пірра II та Птолемея; і щоб зміцнити свої позиції проти Етолійського союзу, вона 239 р. до н.е. одружила доньку Фтію з Деметрієм II Етолійським, царем Македонії. Цим союзом вона забезпечила суверенітету власного царства, яким вона продовжувала керувати, поки її сини не виросли, коли вона віддала його в руки Пірру II.

Але після отримання влади її сини швидко помели і сама Олімпія померла від горя.[1] Так стверджує Юстин. Згідно з іншим свідченням, Олімпія отруїла левкадську дівчинку на ім’я Тигріс, до якої прив’язавс її син Пірр, і сама отруїлася щоб йому помститися.[2]

Епір після смерті ОлімпіїРедагувати

Після переривання царського роду Піррідов по чоловічій лінії в живих залишилися тільки дві родички Олімпії: Нереїда і Деідамія (Юстиніан називає її Лаодамія). Нереїда вийшла заміж за Гелона ІІ, сина сицилійського тирана, і народила згодом сина Гієроніма - останнього царя Сіракуз.[1]

Доля Деідамії за словами Юстина і Поліена, виявилася трагічною: вона була роздерта натовпом народу, очолюваного якимсь Мілоном. Вбивство відбулося біля вівтаря Діани, у якого Деідамія шукала захисту. Після такого святотатства на місто, нібито, обрушилися численні біди - голод, неврожаї, напад ворогів, а сам Мілон зійшов з розуму і на дванадцятий день помер.[3]

Згідно з Павсанієм, у Діадамії не було дітей, тому, перебуваючи при смерті, «вона передала владу народу».

ПосиланняРедагувати

  1. а б Justin, Epitome of Pompeius Trogus, xxliii. 3 Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.
  2. Athenaeus, Deipnosophistae, xiii. 56 Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.; Photius, Bibliotheca, cod. 279
  3. Афиней. Пир мудрецов, 13. 56. Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.