Ольховський Олексій Петрович
Ольховський Олексій Петрович (рос. Ольховский Алексей Петрович; нар. ?, Зміїв — пом. ?) — український підприємець, купець і міщанин.
| Ольховський Олексій Петрович | |
|---|---|
| рос. Ольховский Алексей Петрович | |
 Меморіальна дошка Ольховському О. П. | |
| Народився | невідомо Зміїв, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо ·невідомо |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | підприємець, купець і міщанин |
| Діти | Павло і Марія |
Ольховський Олексій Петрович народився у м. Зміїва. Не багато відомо про біографію — О. П. Ольховського, але він розвинув та втілив культуру пивоваріння, та досяг великих успіхів у виробництві якісного пива і меду
У 1876 році викупив земельну ділянку і складські будівлі у Бирдіна Михайла Ілліча, побудував тут двоповерховий корпус пиво-медоваренного заводу, казарму для працівників, контору, котельню та солодовню. Він почав варити пиво, яке завоювало безліч медалей на міжнародних виставках[1].
У 1878 році — Єлизавета Ковальська заснувала таємний революційний гурток, учасник якого, молодий слюсар Петро Антонов, в 1879 році провів перший на заводі страйк проти дванадцятигодинного робочого дня й існуючих умов праці[1]. В кінці XIX століття продаж вовни на Троїцькому ярмарку майже припинився, тому нерухомість та інші активи Харківської Акціонерної Компанії з торгівлі вовною придбав завод Ольховського[1]. У цей період на заводі також вироблялись гармати, а в робочих казармах були розміщені піхотні частини армії[1].
Революції та війни призвели в 1920 році до націоналізації радянською державою заводу спадкоємців Ольховського[1].
У 1922 році тут почали виробляти пресовані хлібопекарські дріжджі[1].
У 1926—1927 роках «Держпивзавод» реконструюється в «Спирто-оцтовий завод Держпивтреста «Українська Нова Баварія», а потім повністю перепрофільовано в дріжджовий[1].
У 1937 році завод «Українська Нова Баварія» реконструйований під випуск оцту і перейменований в оцтовий завод[1].
25 серпня 1943 року Сталінським райкомом Компартії уповноваженим керувати оцтовим заводом призначений Яковенко, а всім робітникам і службовцям заводу «запропоновано» перереєструватися у секретаря заводу для продовження роботи[1].
12 травня 1944 року — Народний комісар харчової промисловості УРСР — Ємельяненко підписав розпорядження № 106 про проектно-кошторисні роботи Укрпищепромпроекта з будівництва дріжджового виробництва на оцтовому заводі[1].
У лютому 1952 року налагоджено товарне виробництво пресованих хлібопекарських дріжджів[1].
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- Возрождение старинных слобожанских традиций пивоварения на Харьковском дрожжевом заводе [Электронный ресурс] // Пиво. Технології та інновації.
- Коваль, В. Материалы к истории пивоварения в Харьковской губернии / Владимир Коваль. – Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2011. – 56 с.
- Коваль, В. Материалы к истории пивоварения в Харьковской губернии : (конец XVII – первая половина XX столетия) / Владимир Коваль. – Харьков : Эксклюзив, 2017. – 79 с.: ил.
- Історія підприємства [Електронний ресурс] // Харківські дріжджі.