Олефіренко Євген Валерійович
Євген Валерійович Олефіренко (позивний — Елвіс; 27 вересня 1988, м. Київ — 7 липня 2022, біля м. Бахмут, Донецька область) — український військовослужбовець, лейтенант 1 ОБрСпП Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
| Євген Олефіренко Євген Валерійович Олефіренко | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
27 вересня 1988 Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
7 липня 2022 (33 роки) Бахмут, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Байкове кладовище | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Університет Уппсала | |
| Псевдо | Елвіс | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Євген Олефіренко народився 27 вересня 1988 року в місті Києві.
Випускник-історик Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2010, бакалавр; 2017, магістр) та Упсальського університету Швеції (2012).
У 2014 році після початку російсько-української війни цілеспрямовано готувався до захисту України. Навчався у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
24 лютого 2022 року був мобілізований до 206-го батальйону 241-ї окремої бригади ТрО, потім був переведений до 1 ОБрСпП. За цей час воював під м. Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, командував взводом 1-ї Інтернаціональної роти 517-го батальйону 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Захищав м. Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій підрозділ з напівоточеного міста неушкодженим.
Загинув 7 липня 2022 року в боях з російськими окупантами біля м. Бахмуту на Донеччині.[1]
Похований 10 липня 2022 року на Байковому кладовищі м. Києва.
Залишилася дружина та донька.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (17 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Вшанування пам'яті ред.
У серпні 2022 року катедра історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосила про заснування Іменного благодійного Фонду ім. Євгена Олефіренка[3].
Цікаві факти ред.
Книжки, які врятували бійці Євген Олефіренко та Станіслав Коваль у переддень захоплення росіянами міста Лисичанська були передані до Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва[4][5].
Сім'я ред.
Дружина — Марія Павловська, науковиця, мікробіолог, дослідниця НАНЦ.
Донька — Дзвенислава Олефіренко (2013).
Сестри — Богдана Шевченко, журналістка, фотохудожниця, видавчиня; Олена Олефіренко.
Брат — Андрій Шевченко, журналіст, народний депутат України в парламенті V, VI і VII скликань, Надзвичайний і повноважний посол України в Канаді (з 24 вересня 2015).
Батьки — Оксана Шевченко, Віталій Шевченко, Валерій Олефіренко.
Примітки ред.
- ↑ “Він був у самому пеклі”: на Донеччині загинув киянин Євген Олефіренко “Елвіс”. novynarnia.com (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 782/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Кафедра історії НАУКМА створює фонд пам'яті свого випускника // історична правда. — 2022. — 16 серпня.
- ↑ А. Рибальська. Бійці ЗСУ передали врятовані книжки з Лисичанська до київської бібліотеки // Суспільне Новини. — 2022. — 9 серпня.
- ↑ М. Катаєва. На полицях столичної бібліотеки «оселилися» врятовані з Лисичанська книги // Вечірній Київ. — 2022. — 9 серпня.
Джерела ред.
- Цитатник Небесного полку // Ukraїner.
- Б. Куфрик. Брат загиблого захисника: «Він зробив операцію на очі, щоб бути вправнішим бійцем» // Експерс. — 2022. — 23 липня.
- Б. Куфрик. Брат загиблого захисника: «Він зробив операцію на очі, щоб бути вправнішим бійцем» // Ukrayina.pl. — 2022. — 23 липня.
- Т. Зарічна. Євген Олефіренко: він був у самому пеклі // Порадниця. — 2022. — 21 липня.
- Т. Левченко. «Зберіг життя усіх своїх хлопців, але загинув сам»: прощання із Євгеном Олефіренком (відео) // Радіо Свобода. — 2022. — 10 липня.
- «Він був у самому пеклі»: на Донеччині загинув киянин Євген Олефіренко «Елвіс» // Новинарня. — 2022. — 9 липня.
- У бою загинув героєм молодий український командир «Елвіс» (фото) // РБК Україна. — 2022. — 8 липня.
- Євген Олефіренко. Книга пам'яті загиблих героїв-могилянців // НУ «Києво-Могилянська академія».
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |