Олексіївська волость (Старобільський повіт)
Олексіївська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Олексіївка.
| Олексіївська волость | ||||
| Центр | Олексіївка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 25 149 (1885) | |||
| Населення | 8469 осіб (1885) | |||
| Густота | 30.8 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 11 сільських громад. Населення — 8469 осіб (4259 чоловічої статі та 4210 — жіночої), 1237 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 23382 | 21066 |
| Приватної власності | 1633 | 1550 |
| Іншої власності | 134 | 100 |
| Загалом | 25149 | 22716 |
Поселення волості станом на 1885:
- Олексіївка — колишня державна слобода при річці Біла за 18 верст від повітового міста, 1233 особи, 174 дворових господарства, православна церква, 2 лавки, 2 ярмарки на рік.
- Бунчуківка — колишній державний хутір, 979 осіб, 220 дворових господарств, молитовний будинок.
- Заїківка — колишній державний хутір при річці Біла, 641 особа, 220 дворових господарств.
- Коноплянка — колишній державний хутір, 530 осіб, 78 дворових господарств.
- Нещеретова — колишня державна слобода при річці Біла, 2365 осіб, 339 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих двори, 3 лавки, щорічний ярмарок.
- Паньків — колишній державний хутір, 557 осіб, 74 дворових господарства.
- Цілуйків — колишній державний хутір, 905 осіб, 142 дворових господарства.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Олексіївка — 2041 мешканець;
- слобода Нещеретова — 3753 мешканці;
- слобода Цілуйків — 1667 мешканців;
- слобода Заїківка — 1174 мешканці;
- слобода Бунчуківка — 1671 мешканець.
Старшиною волості був Микола Арсенович Світличний, волосним писарем — Олексій Андріянович Головко, головою волосного суду — Тимофій Трохимович Царенко.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |