Серебряков Олексій Валерійович

Олексій Валерійович Серебряков (нар. 3 липня 1964(19640703), Москва, Російська РФСР) — один із провідних російських акторів сучасності. Заслужений артист Росії (1999). Народний артист Росії (2010).

Олексій Валерійович Серебряков
Алексе́й Вале́рьевич Серебряко́в
Зображення
Ім'я при народженні	Алексе́й Вале́рьевич Серебряко́в
Дата народження	3 липня 1964(1964-07-03) (60 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР →  Росія
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1986)
Професія	актор
Нагороди	Народний артист Росії
IMDb	ID 0148516
алексейсеребряков.рф
Серебряков Олексій Валерійович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 3 липня 1964 року в Москві.

У кіно потрапив випадково: його фотографію в 13-річному віці побачили у «Вечірній Москві» асистенти з підбору акторів популярного радянського серіалу «Вічний поклик». До закінчення школи на його рахунку було шість головних ролей.

На церемонії закриття кінофестивалю «Кінотавр». Сочі, 2014 рік

У 1981 році був актором Сизранського драматичного театру, де пропрацював вісім місяців, потім повернувся в Москву.

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (рос. ГИТИС) у 1986 році, де навчався на акторському факультеті в майстерні Олега Табакова. Після закінчення вишу у 1986 році працює в театрі «Табакерка» свого колишнього майстра.

Навіть у ненайкращі часи для пострадянського кінематографа регулярно знімався в помітних стрічках. У часи недавнього буму російського кінематографа інтенсифікував свою діяльність: тільки 2005-го знявся у 8 фільмах, серед яких «9-та рота» Федора Бондарчука.

Працює з такими режисерами, як-от Єгор Кончаловський («Втеча»), Олександр Рогожкін («Перегін»), Олексій Балабанов («Жмурки» та «Вантаж 200»), Валерій Тодоровський («Лещата»). Грав роль Мандрівника в дилогії «Залюднений острів» за романом братів Стругацьких, у фільмі Сергія Урсуляка «Ісаєв» за творами Юліана Семенова.

На початку 2012 року емігрував разом із сім'єю до Канади.

Нагороди

• Премія «Кіношок» у номінації «Призи за найкращі ролі» за 1994 рік.
• Фестиваль «Віват, кіно Росії!» приз як найкращий виконавець чоловічої ролі у стрічці «Тести для справжніх чоловіків».

Фільмографія

• 1980 «Червоні погони» — Володимир Ковальов, суворовець
• 1985 «Тиха застава» — Коля Васьков, прикордонник
• 1986 «Звинувачується весілля» — Ігор
• 1989 «Фанат» — Малюк
• 1989 «Розпад» — Валерій
• 1989 «Смиренний цвинтар» — Мишко-студент
• 1990 «Повернення в Зурбаган»
• 1991 «Морський вовк»
• 1991 «Оголена в капелюсі»
• 1992 «Ескадрон»
• 1993 «Спосіб вбивства»
• 1993 «Ніч питань...»
• 1994 «Серп та Молот»
• 1999 «Тонка штучка»
• 2004 «Штрафбат»
• 2005 «9-та рота»
• 2005 «Втеча»
• 2005 «Піжмурки»
• 2006 «Консерви»
• 2006 «Перегін»
• 2006 «З Дону видачі немає»
• 2006 «Жерсть»
• 2007 «Лещата»
• 2007 «Глянець»
• 2007 «Вантаж 200»
• 2007 «Код Апокаліпсиса»
• 2008 «Населений острів» — Мандрівник
• 2009 «Населений острів. Сутичка» — Мандрівник
• 2010 «Золотий перетин» — Алекс
• 2010 «Зв'язок часів» — отець Михайло
• 2010 «Каденции» — Олег
• 2010 «Іванов» — Микола Олексійович Іванов
• 2010 «Військовий госпіталь» — Олег Вольт
• 2010 «Глухар в кіно» — Андрій Смирнов, найманий кілер
• 2011 «ПираМММида» — Мамонтов
• 2011 «Мисливці за діамантами» — Микола Шахов, слідчий
• 2011 «Жила-була одна баба» — Лобода
• 2011 «Біла гвардія» — Най-Турс
• 2011 «Синдром дракона» — Костянтин Запорожець
• 2012 «Снайпер 2. Тунгус» — Михайлов, старшина
• 2012 «Соло на саксофоні» — Саша Фролов
• 2013 «Агент» — Андрій Козирєв, «американець»
• 2013 «Ладога» — Сергієнко, капітан НКВС
• 2014 «Левіафан» — Микола Сергеєв
• 2015 «Метод» — Олексій Ануфрієв (Стрілець)
• 2015 «Фарца» — Востріков, батько Наді
• 2015 «Москва ніколи не спить» — Антон
• 2015 «Клінч» — Федоров, вчитель літератури
• 2016 «Квартет» — Кощій
• 2016 «Стіна» — Михайло Шеїн, смоленський воєвода
• 2016 «Лікар Ріхтер» — лікар Ріхтер
• 2017 «Легенда про Коловрата» — князь Юрій
• 2017 «Как Витька Чеснок вёз Лёху Штыря в дом инвалидов» —"Лёха Штырь (Алексей Юрьевич Чесноков)"
• 2018 «Ван Гоги» — Птіцин (Марк)
• 2018 «МакМафія» — Дмітрі Ґодман
• 2021 «Ніхто» — Юліан Кузнецов

Література

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 91—92.
• Ченцова А., Клингенберг О. // Комс. правда. — К., 2001. 23 нояб. — С. 30.

Посилання

• офіційна сторінка(рос.)
• Олексій Серебряков на сайті IMDb (англ.)
• Олексій Серебряков^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)