Олексій Дубович

руський священник-василіянин, проповідник, архимандрит Віленський і Супрасльський

Дубович Олексій (пол. Dubowicz Alexy; бл. 1605, Вільно — 20 вересня 1652, Вільно) — руський ієромонах-василіянин, проповідник, архимандрит Віленський і Супрасльський.

о. Олексій Дубович, ЧСВВ
пол. Alexy Dubowicz
Народився1605
Вільнюс, Річ Посполита
Помер20 вересня 1652(1652-09-20)
Вільнюс, Річ Посполита
ПохованняВільнюс
Діяльністьсвященик-василіянин, проповідник
Alma materГрецька колегія святого Атанасія
ТитулАрхимандрит Віленський і Супрасльський
Конфесіягреко-католик
Родичібатьки Ігнатій та Анна, брати Іван і Стефан
Брати, сестриІван Дубович

Життєпис

ред.

Народився у Вільні в сім'ї віленського бурмістра Ігнатія Дубовича і його дружини Анни з Бандзюкевичів (чи Більдзюкевичів) — батьків греко-католицького обряду. Молодший брат Івана Дубовича і старший Стефана. Був ще дитиною коли у Вільно в монастирі Святої Трійці проживав Йосафат Кунцевич, якому не раз передавав до рук милостиню від свого багатого батька. Після завершення початкових наук, вступив до реформованого Василіянського Чину. Вивчав риторику і богослов'я в Римі в Папській Грецькій колегії св. Атанасія (вступив 8 жовтня 1624 року у 19-річному віці), де провчився чотири роки (завершив навчання 2 травня 1628 року)[1]. Після Риму мав би вивчати богослов'я також в єзуїтській колегії в Ґраці[2]. По повороті в Литву 1628 року став настоятелем монастиря Святої Трійці у Вільні. За період настоятельства виконував ряд інших обов'язків: візитатора (1634), вікарія (1636), провінціала і наглядача, доручених йому церков. У 1637 році став Віленським архимандритом, одночасно був намісником митрополита. Успішно провадив монастирське господарство і економію, впорядкував записи, контракти і договори. Впродовж 18 років судився з родиною Паців у трибуналі і у ковенському земському суді у справі запису князів Головчинських для Свято-Троїцького монастиря. Дубович і сам робив різні записи і пожертви на користь монастиря і церкви.

6 квітня 1645 року о. Олексій Дубович став архимандритом Супрасльського монастиря. Був одним із найдіяльніших супрасльських архимандритів: добудував монастир, прикрасив і збагатив церкву, дзвіницю, покращив господарство на монастирських фільварках, побудував і відремонтував будинки, провів візитацію монастирських маєтків на Поліссі, а в Супраслі побудував школу для навчання руської мови. У кореспонденції охоче послуговувався руською мовою. Багато клопотів мав із Віленським воєводою Христофором Ходкевичем з приводу частих його наїздів на монастир і монастирські добра, судових процесів, погроз і посягань навіть на життя архимандрита. За підтримкою Дубович звертався до самого короля Яна Казимира. З доручення василіянської капітули, що відбулася у Вільні 1650 року був обраний послом до короля і нунція з метою полагодження деяких справ Чину. У 1652 році склав докладний заповіт, а 20 вересня того ж року помер у Вільні і там був похований.

Твори

ред.

Відомі шість його проповідей, написані польською мовою:

Примітки

ред.
  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… P. 82 (англ.)
  2. Там само… P. 81.

Джерела

ред.
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I, vol. 43, Rome 1984. — 366 P. (англ.)
  • Ks. Józefat Skruteń, ZSBW. Dubowicz Aleksy (†1652) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939—1946. — T. V. — S. 436. (пол.)
  • M. M. Wojnar OSBM. Basilian missionary work — missionaries and missions (XVII—XVIII) // Analecta Ordinis Sancti Basilii Magni, Sectio II, vol. IX, Romae 1974. — P. 95-110. (англ.)

Посилання

ред.