Коржаков Олександр Васильович

Олександр Васильович Коржаков (рос. Александр Васильевич Коржаков; нар. 31 січня 1950, Москва) — співробітник державної безпеки СРСР, начальник охорони Бориса Єльцина (згодом керівник Служби безпеки Президента Російської Федерації)[1], депутат Державної думи Російської Федерації (1997–2011). Генерал-лейтенант запасу. Автор книг «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду», «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду. Післямова», «Біси 2.0. А царі-то несправжні!». Кандидат економічних наук.

Коржаков Олександр Васильович
Народився31 січня 1950(1950-01-31) (74 роки)
Москва, СРСР
Країна Росія
 СРСР
Діяльністьполітик, шпигун, депутат Державної Думи РФ
Alma materМосковський державний юридичний університет
Знання мовросійська
УчасникВійна в Афганістані 1979—1989 і Серпневий путч
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd і Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd
Посададепутат Державної Думи РФ[d], депутат Державної Думи РФ[d] і депутат Державної Думи РФ[d]
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС, Єдина Росія і Вітчизна — вся Росіяd
КонфесіяРПЦ
Нагороди
Орден «За особисту мужність» Медаль «Захиснику вільної Росії» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» ювілейна медаль «300 років Російському флоту» медаль «За відзнаку у військовій службі» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) медаль «200 років Міністерству оборони» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» медаль «200 років МВС Росії»

Біографія

ред.

З 1970 по 1989 рік працював в Дев'ятому управлінні КДБ (охорона вищих партійних і державних діячів).

У 1971 році вступив до КПРС.

У 1980 році закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут.

У 1981–1982 роках служив в Афганістані.

У 1985 році став одним з трьох охоронців першого секретаря Московського міського комітету КПРС Бориса Єльцина.

Фігурант бази даних центру "Миротворець".

Примітки

ред.
  1. ЗМІ: Загиблий в Лондоні друг Березовського міг довести зв'язок "Аерофлоту" зі спецслужбами. Українська правда. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 травня 2020.

Посилання

ред.