Олександро-Шультенська волость
Олександро-Шультенська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бахмутського повіту Катеринославської губернії із центром у селі Олександрівка.
| Олександро-Шультенська волость | ||||
| Центр | Олександрівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 25 212 (1886) | |||
| Населення | 3510 осіб (1886) | |||
| Густота | 12.7 осіб / км² | |||
| Наступники | Бахмутська волость | |||
Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 13 сільських громад. Населення — 3510 осіб (1757 чоловічої статі та 1753 — жіночої), 468 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 1804 | 1065 |
| Приватної власності | 23014 | 3895 |
| Іншої власності | 364 | 73 |
| Загалом | 25212 | 5033 |
Поселення волості:
- Олександрівка (Олександро-Шультине, Котлярівка) — колишнє власницьке село при річці Наумиха за 15 верст від повітового міста, 532 особи, 68 дворових господарств, православна церква, школа. За 4½ версти — цегельний завод. За 8 верст — цегельний завод. За 8 верст — залізнична станція Костянтинівка. За 20 верст — залізнична станція Віролюбівка.
- Григорівка (Криворотівка) — колишнє власницьке село при річці Дальні Ступки, 241 особа, 40 дворових господарств, паровий млин.
- Карлівка — колишнє власницьке село при річці Чортковій, 357 осіб, 57 дворових господарств, православна церква.
- Ступки (Іванівка, Крещенське) — колишнє власницьке село при річці Ступка, 767 осіб, 135 дворових господарства, православна церква, лавка, 2 ярмарки на рік.
Наприкінці 1890-тих волость ліквідовано, територія розподілена між Бахмутською й Сантуринівською волостями.
Джерела ред.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 4-5 (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |