Відкрити головне меню

Миха́йло О́сипович О́кунь (рос. Михаил Осипович Окунь, 6 березня (18 березня) 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія — 1959, Ленінград, СРСР) — радянський футболіст, тренер і спортивний суддя, заслужений майстер спорту СРСР (1947).

Ф
Михайло Окунь
Особові дані
Повне ім'я Михайло Осипович Окунь
Народження 18 березня 1898(1898-03-18)
  Петербург, Російська імперія
Смерть 1959(1959)
  Ленінград, РРФСР, СРСР
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Прізвисько Квазімодо[1]
Громадянство Росія Російська імперія
СРСР СРСР
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
1915—1923 Росія Прапор РСФРР СРСР «Меркур»
1924—1927 СРСР «Спартак» (Ленінград)
1928—1930 СРСР ЛОРПС (Ленінград)
Тренерська діяльність**
1935 СРСР збірна міста Горький
1935—1938 СРСР «Червона Зоря»
1939 СРСР «Спартак» (Ленінград)
1940—1941 СРСР «Динамо» (Ленінград)
1940—1941 СРСР «Динамо» (Ленінград)
1941 СРСР «Зеніт» (Ленінград)
1949 СРСР «Динамо» (Київ)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Футбольна біографіяРедагувати

Кар'єра гравцяРедагувати

У футбол Михайло Окунь почав грати в команді сьомої гімназії Санкт-Петербурга. З 1915 року виступав за місцеву команду «Меркур».

У 1924—1927 роках грав в «Спартаку», який представляв центральний район Ленінграда. У складі цієї команди ставав чемпіоном Петрограда в 1923 році. У 1921—1925 роках входив до складу збірної Ленінграда, був учасником міжнародних матчів з робочими командами Норвегії, Фінляндії і Швеції. У 1928—1930 роках грав у команді ЛОРПС (Ленінградська обласна рада професійних спілок).

Тренерська кар'єраРедагувати

У 1935 році Михайло Окунь тренував збірну команду міста Горький, але вже в липні повернувся в Ленінград, де із серпня 1935 по липень 1938 року був старшим тренером команди «Червона Зоря» («Електрик»). У грудні 1938 року Михайлу Окуню була присвоєна перша тренерська категорія.

У 1939 році очолював «Спартак» (Ленінград), а в 1940—1941 роках був старшим тренером ленінградських динамівців. У травні — червні 1941 у трьох матчах тренував «Зеніт». Після закінчення війни, знову тренував «Динамо» (Ленінград), з яким тричі — у 1940, 1945, 1946 роках, займав 5 місце у чемпіонатах СРСР. 26 квітня 1947 року Михайлу Окуню було присвоєно почесне звання «Заслуженого майстра спорту СРСР» (знак № 340).

У 1949 році Окунь отримав призначення на посаду старшого тренера київського «Динамо». Але чемпіонат команда провела не дуже вдало, посівши підсумкове 7 місце, і по закінченні першості Михайло Осипович повернувся в Ленінград.

Кар'єра футбольного арбітраРедагувати

Михайло Окунь був одним з перших радянських футбольних арбітрів. Проводити матчі почав з 1918 року, судив ігри чемпіонатів СРСР, РРФСР та інших змагань. Був на керівних постах Петроградської міської колегії суддів, а з 1925 року — член російської республіканської колегії суддів. З 1928 року — серед керівників Всесоюзної суддівської колегії. З 1935 року — суддя всесоюзної категорії. Крім футбольних матчів, судив ігри команд хокею з м'ячем.

РадіокоментаторРедагувати

Так само Окунь був одним з перших в СРСР радіокоментаторів. У 1929—1932 роках вів на радіо виробничу гімнастику. У 1931—1948 роках проводив репортажі з футбольних поєдинків і матчів з хокею з м'ячем.

Під час німецько-радянської війни був майором Радянської армії, діставши призначення на посаду командира батальйону видужуючих військовослужбовців у госпіталі. У травні-червні 1942 року був відкликаний з госпіталю для коментування футбольних матчів у блокадному Ленінграді, які проводилися за рішенням командування Ленінградського фронту, щоб показати народу і ворогам — Ленінград живий і сповнений сил[2].

Громадська та викладацька діяльністьРедагувати

Нврівні з тренерською та суддівською роботою Окунь також займався громадською діяльністю з організації і пропаганди спорту. У 1925—1928 роках був членом секції спортивних ігор при Ленінградському губкомі фізкультури. У 1929—1934 роках — голова футбольної секції Ленінградської обласної ради фізичної культури (ЛОРФК).

У 1922—1934 роках викладав у Ленінградському Державному педагогічному інституті імені Герцена.

ДосягненняРедагувати

  • Чемпіон Петрограда: (1923)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати