Окулярник білогорлий
| Окулярник білогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops meeki Hartert, 1898 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник білогорлий[2] (Zosterops meeki) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Вид названий на честь британського орнітолога і колекціонера Альберта Стюарта Міка[en][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 10,5 см. Обличчя чорне, верхня частина тіла оливково-зелена, надхвістя і верхні покривні пера хвоста оливково-жовті. Навколо очей характерні білі кільця. Нижня частина тіла і нижні покривні пера крил білуваті з коричнюватим відтінком. Живіт і гузка жовті. Дзьоб чорний, лапи сизі, очі карі.
Поширення і екологія ред.
Білогорлі окулярники є ендеміками острова Ванатінаї[en] в архіпелазі Луїзіада. Вони живуть в тропічних рівнинних, гірських і мангрових лісах на висоті від 120 до 800 м над рівнем моря.
Збереження ред.
МСОП вважажає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Ареал птаха обмежений площею 279 км². За оцінками дослідників, популяція білогорлих окулярників становить близько 5000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops meeki. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 245. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |