Октавіан Беллу
Октавіан Йоан Атанасе Беллу (румунська вимова: [oktaviˈan ˈbelu]; народився 17 лютого 1951) — нинішній керівник жіночої збірної Румунії зі спортивної гімнастики.
| Октавіан Беллу | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Октавіан Беллу на румунській марці 2014 року | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 Румунія | ||||
| Народження |
17 лютого 1951 (73 роки) Плоєшті, Румунія | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | гімнастика | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| Тренує | Лавінія Мілошовіч, Андреа Радукан, Моніка Рошу, Сімона Аманар, Джина Гогян, Кетеліна Понор, Ванда Хедерян, Сандра Ізбаша і Ларіса Йордаке | ||||
 Октавіан Беллу у Вікісховищі | |||||
| |||||
З перервами був головним тренером від 1990 до 2005 року[1] і повернувся як голова національної збірної у 2010 році.[2]
Беллу привів команду до п'яти світових і двох олімпійських титулів, а також був тренером численних золотих медалісток в особистому заліку — від 1990 року Румунія була найуспішнішою країною в жіночій спортивній гімнастиці. Тренував таких відомих гімнасток, як Лавінія Мілошовіч, Андреа Радукан, Моніка Рошу, Сімона Аманар, Джина Гогян, Кетеліна Понор, Ванда Хедерян, Сандра Ізбаша і Ларіса Йордаке. Під час перебування Беллу на посаді головного тренера, його команди здобули загалом 82 медалі: 59 світових та 23 олімпійські.[1]
2007 року Академія світових рекордів визнала Беллу найуспішнішим тренером у світі, 16 золотих медалей Олімпійських ігор і загалом 279 медалей на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.[3][4] У травні 2009 року Беллу введений у Міжнародний Зал слави гімнастики[en].[1]
Перші роки і кар'єра ред.
Беллу починав спортивну кар'єру як гімнаст спортивного клубу Петролул Плоєшті[5] і 13 років присвятив цьому спорту. Був посереднім гімнастом і мав проблеми через високий зріст.[6] Також грав у волейбол та баскетбол і займався дайвінгом.[6] 1974 року закінчив Інститут фізичного виховання та спорту в Бухаресті, де вивчав технічні аспекти цього виду спорту, методологію і тренування. Після закінчення університету п'ять років працював учителем фізкультури у Валя-Келугеряске.[1] За сумісництвом тренував молодих дівчат у клубі, де раніше сам був гімнастом. У 1978—1979 роках відмовився від роботи вчителя, щоб повністю присвятити себе тренерській роботі в Петролул Плоєшті, а потім у клубі в Бакеу.[5]
Національна збірна 1981—2005 ред.
Беллу став тренером збірної у 1981 році після втечі подружжя Марти[en] і Бела Каройї[en] до США. 1990 року став головним тренером жіночої збірної, змінивши на цьому посту Адріана Гореаца. За час його роботи в місті Дева від 1990 до 2005 року національна команда виграла підряд п'ять титулів чемпіонок світу, від 1994 до 2001, і дві золоті нагороди Олімпійських ігор в командному заліку, у 2000 і 2004 роках. Гімнастки Беллу домінували на Олімпійських іграх 2004, вигравши чотири із шести золотих медалей. Під час перебування Беллу на посаді головного тренера, його команди здобули загалом 82 медалі: 59 світових та 23 олімпійські.[1]
Відставка і політична кар'єра ред.
На початку 2005 року Беллу і його тренер-асистент Маріанна Бітанг[en] покинули свої пости в збірній через медіа-скандал. У 2006 році їх найняв як консультантів з персоналу румунський Президент Траян Бесеску. Беллу також займав посади президента Національного спортивного комітету і державного секретаря у Міністерстві спорту.[5]
Повернення ред.
2010 року Румунська федерації запросила Беллу і Бітанг, щоб вони допомогли підготувати національну команду до Олімпійських ігор 2012. Беллу був відновлений на посаді керівника збірної, замінивши Ніколае Формінте.[7][8][9] На чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики 2013 року, який проходив у Москві, Беллу досяг позначки 300 медалей загалом на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.
Особисте життя ред.
Беллу має одну доньку, Йоланду, 1978 року народження, від своєї першої дружини, Камелії, медсестри.[6] У 2008—2009 роках, він одружився з Бітанг, своєю тренеркою-асистенткою.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д International Gymnastics Hall of Fame Inductees [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Octavian Bellu
- ↑ International Gymnast Magazine [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] Gent victory marks new beginning for Izbasa, Amanda Turner, 14 September 2010
- ↑ Note: Since 2007, the number of medals has increased.
- ↑ Most Successful Coach-world record set by Octavian Bellu [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]. worldrecordacademy.com
- ↑ а б в Romanian Champions. Архів оригіналу за 31 березня 2010. Процитовано 12 травня 2016.Wayback Machine (archived March 31, 2010) Octavian Bellu Champion Coach (interview in Romanian)
- ↑ а б в Federation Internationale de Gymnastique [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] Octavian Bellu
- ↑ International Gymnast Magazine [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] Stretching out: Cal's precarious future and an update from Romania, by Dwight Normile, 18 June 2010
- ↑ International Gymnast Magazine [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] Stretching out: Olympic qualification & guess who's back, by Dwight Normile, 1 June 2010
- ↑ International Gymnast Magazine [Архівовано 19 травня 2016 у Wayback Machine.] Romanian women top British hosts, by Amanda Turner, 14 August 2010