Оксамитові пальчики (телесеріал)

фільм 2005 року

«Оксамитові пальчики»[3] (англ. «Fingersmith») — це британський двочастинний мінісеріал телеканалу BBC, зі сценарієм від Пітером Ранслі[en] (за мотивами однойменного роману Сари Вотерс) та режесурою від БАФТА-нагородженої Ешлінґ Волш[en]. Випуск серіалу відбувся на телебаченні восени 2005 року (березень-квітень), та на DVD 18 квітня 2005[4].

Оксамитові пальчики
Fingersmith
Тип телесеріал
Телеканал(и) Велика Британія BBC One
Дистриб'ютор(и) Netflix
Жанр кримінал, драма, роман
Формат зображення 16:9
Формат звуку стерео
Тривалість серії 1 година 30 хвилин[1]
Тривалість 3 години 1 хвилина
Знімання багатокамерна
Компанія BBC
Керівник проєкту Сара Вотерс
Сценарист Пітер Ранслі[en]
Режисер Ешлінґ Волш[en]
На основі роману «Оксамитові пальчики» Сари Вотерс
Оператор Саймон Коссофф
Монтаж Браян Оутс
Продюсери Джорджіна Лов[en]
Виконавчий продюсер Саллі Гед[en], Ґарет Нім[en]
У головних ролях Саллі Гокінз, Елейн Кессіді[en], Імелда Стонтон, Руперт Еванс[en]
Текст за кадром Саллі Гокінз та Елейн Кессіді[en]
Композитор Річард Блекфорд[en]
Країна-виробник Велика Британія Велика Британія
Місце зйомок Англія, м. Лондон
Мова оригіналу англійська
Перша поява 27 березня 2005[1]
Перший показ 27 березня 2005 — 3 квітня 2005
Кількість сезонів 1
Кількість серій 2 (або 3[2])
Посилання

Історія є адаптацією однойменного роману Сари Вотерс і показує зустріч двох дуже різних юних дівчин і того, як впливає гра з аферою та божевіллям. Серіал зрежисований Ешлінґ Волш, з такими зірками як Саллі Гокінз, Імелда Стонтон, Елейн Кассіді, Руперт Еванс та Чарльз Денс.[4]

Мінісеріал отримав номінацію на «кращий драматичний серіал» на «Премії БАФТА у телебаченні» 2006 року. А також був двічі номінований на «Ірландську премію у галузі кіно і телебачення»[en]: «найкраща акторка у телесеріалі» (Елейн Кесседі) та «найкращий режисер телевізійної драми чи драматичного серіалу» (Ешлінґ Волш).

Сюжет ред.

Життя двох молодих жінок стикаються у вікторіанській Англії, коли група злодіїв придумує ретельну аферу, щоб обдурити юну спадкоємицю на її спадщину. Історія чергується між закрученими задніми алеями діккенсівського Лондона та закритою похмурістю готичного особняка 1862 року.

У ролях ред.

Актор Роль
Саллі Гокінз Сью Тріндер Сью Тріндер
Елейн Кессіді[en] Мод Ліллі Мод Ліллі
Імелда Стонтон місіс Саксбі місіс Саксбі
Руперт Еванс[en] Річард «Джентльмен» Ріверс Річард «Джентльмен» Ріверс
Чарльз Денс дядько Ліллі дядько Ліллі
Девід Тровтон[en] містер Іббс містер Іббс
Бронсон Вебб[en] Джон Ворм Джон Ворм
Стівен Вайт[en] Чарльз Чарльз
Мішель Докері Бетті Бетті
Річард Дерден[en] містер Готрі містер Готрі
Поллі Гемінґвей місіс Стайлс місіс Стайлс
Сара Бадел[en] місіс Фробішер місіс Фробішер
Сара Вотерс прислуга прислуга

Виробництво ред.

Додаткові характеристики
Кількість серій 2/3
Формат ТБ, DVD
Формат плівки 16 мм
Співвідношення 1.78:1 (16:9)
Колір кольоровий
Звук стерео

Знімальний процес серіалу проходив з серпня по жовтень 2004 року, у таких місцях: Лондон, Гартфордшир.

Випуск ред.

З 27 березня по 10 квітня 2005 року серіал був показаний як три 60-хвилинні епізоди, на ТБ. Згодом він був випущений на DVD у вигляді двох 90-хвилинних епізодів, список акторів та творців серіалу наприкінці кожного новозмонтованого епізоду був скоригований, щоб включити туди лише тих акторів та творців, які були у епізоді чи працювали над ним.

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Irish Film & Television Academy[en] 5 листопада 2005[en] Найкраща акторка з серіалів Елейн Кессіді[en] Номінація
Найкращий режисер — драматичний серіал Ешлінґ Волш[en] Номінація
Премія БАФТА у телебаченні 7 травня 2006[en] Найкращий драматичний серіал Саллі Гед[en]
Ешлінґ Волш[en]
Пітер Ранслі[en]
Номінація

Див. також ред.

Джерела ред.

1. Або 1 година[2]
  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. а б Альтернативний монтаж серіалу
  3. Сара Вотерс. «Оксамитові пальчики». Пер з англ.: Дарина Березіна. Київ: Vivat. 688 стор. ISBN 978-966-942-985-8
  4. а б Fingersmith. The New York Times. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 грудня 2019.

Посилання ред.