Ойген Штейнах
Ойген Штейнах (нім. Eugen Steinach; 22 січня 1861, Гогенемс, Форарльберг — 14 травня 1944, Терріте поблизу Монтре, Швейцарія) — австрійський фізіолог, піонер сексології.
| Ойген Штейнах | |
|---|---|
| нім. Eugen Steinach | |
 | |
| Народився |
28 січня 1861[1] Гоенемс, Дорнбірн, Форарльберг, Австрія |
| Помер |
14 травня 1944[1] (83 роки) Territetd, Монтре, Швейцарія |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | сексолог, фізіолог |
| Alma mater |
Женевський університет Віденський університет |
| Заклад | Карлів університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Вчителі | Ewald Heringd |
| Членство | Леопольдина |
| Нагороди | |
 Ойген Штейнах у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Ойген Штейнах народився в 1861 році у сім'ї лікаря єврейського походження. Вивчав медицину в Женевському та Віденському університетах.
Наукова кар'єра ред.
1886 року захистив докторську дисертацію в Інсбруцькому університеті й впродовж багатьох років займав посаду асистента Евальда Герінга в Карловому університеті у Празі. У 1890 році Е. Штейнах отримав право викладати фізіологію в даному вищому навчальному закладі, в 1895 році — звання екстраординарного професора, в 1907 році — ординарного професора. Заснував першу серед німецькомовного простору лабораторію загальної та порівняльної фізіології.
1912 року Штейнах переїхав до Відня, де очолив відділення біологічних досліджень Австрійської академії наук. Найбільш відомі роботи Ейгена Штейнаха присвячені фізіології контрактильної субстанції, фізіології чуттєвого і нервового збудження та фізіології сексу.
Дослідження в області фізіологічної регенерації ред.
Сумніви в науковому світі викликали дослідження професора в області фізіологічної регенерації. Ейген Штейнах робив спроби домогтися омолодження людини шляхом трансплантації яєчок. Разом із Робертом Ліхтенштерном Штейнах був основним пропагандистом цього методу омолодження. Він також пропонував використовувати трансплантацію яєчок в якості «терапії» для гомосексуалів. Після 1945 року спірний метод ксенотрансплантації був забутий.
Штейнах також намагався домогтися ефекту омолодження за допомогою операції вазектомії. Найвідомішими з його пацієнтів були психоаналітик Зигмунд Фрейд та лікар-ортопед Адольф Лоренц. За методом Штейнаха британський лікар Норман Гейр провів в 1934 році омолодження лауреата Нобелівської премії Вільяма Батлера Єйтса.
Після аншлюсу Австрії в 1938 році, Ейген Штейнах так і не повернувся на Батьківщину зі Швейцарії, де проходив санаторне лікування. Там він і помер у 1944 році.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література ред.
- Sonja Walch: Triebe, Reize und Signale. Eugen Steinachs Physiologie der Sexualhormone. Vom biologischen Konzept zum Pharmapräparat, 1894—1938. (Wissenschaft, Macht und Kultur in der modernen Geschichte 8) Böhlau-Verlag: Wien usw. 2016. ISBN 978-3-2052-0200-4.
- Heiko Stoff: Ewige Jugend. Konzepte der Verjüngung vom späten 19. Jahrhundert bis ins Dritte Reich. Böhlau Verlag: Köln 2004, ISBN 3-412-11103-1.
- Susanne zur Nieden (Hrsg.): Homosexualität und Staatsräson. Männlichkeit, Homophobie und Politik in Deutschland 1900—1945. Campus-Verlag: Frankfurt / M. 2005, ISBN 3-593-37749-7 .
- Volkmar Sigusch, Günter Grau (Hg.): Personenlexikon der Sexualforschung, Campus-Verlag: Frankfurt a. M. 2009 ISBN 978-3-593-39049-9