Огульчанський Юрій Антонович

Ю́рій Анто́нович Огульча́нський (* 17 травня 1932, Київ — † 18 березня 2007, Київ) — український громадський діяч, дисидент. 2001 року за внесок в громадське життя нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Огульчанський Юрій Антонович
Народився17 травня 1932(1932-05-17)
Київ
Помер18 березня 2007(2007-03-18) (74 роки)
Київ
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Діяльністьгромадський активіст
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Батько його загинув на фронті в кінці 1943 року. Весною 1942 року його богомільна тітка привела до Київської Андріївської церкви, де він співав у хорі. З тих часів зберігав вдома подаровану єпископом Мстиславом підбірку журналів «Орленя» та паперову іконку з зображенням княгині Ольги; в тому ж часі потоваришував з Ігорем Денисенком.

По війні закінчив школу, інститут — отримав економічну освіту.

1958 року Ігор Денисенко повертається з таборів, знайомить Огульчанського з Борисом Антоненком-Давидовичем.

1979 року при обшуку КДБ у Огульчанського вилучені спогади Антоненка-Давидовича, за що Юрій зазнав переслідувань; 1990 року ці рукописи були повернуті.

В 1988—1990 роках був одним із засновників та головою «Товариства української мови», котре сприяло відродженню об'єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, зокрема, Донецьке відділення.

В січні 1990 року очолив асоціацію «Дія», котра мала антишовіністичну спрямованість.

З травня 1993 по 2002 рік — голова асоціації «За міжнаціональний мир і злагоду в Україні», з невеликими перервами очолював до кінця життя.

1998 року кандидував від виборчого блоку партій «Європейський вибір України».

Джерела

ред.