Обговорення користувача:Yevhen/е-а і Сарданья (14.12.2009—31.12.2009)

Повний архів: Обговорення_користувача:Yevhen/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Yevhen

е-а і Сарданья

І все ж хотілося б зрозуміти чому Cerdanya [səɾ'daɲə] ви пропонуєте саме з «аканням». Повноцінний голосний [ə] в цілому ближчий до «е», хоча часто цей символ позначає редукований невизначенний голосний ненаголошеного складу, у такій позиції надається перевага транслітерації. Хоч так хоч так у першому складі мало б бути «е», а не «а». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 04:24, 14 грудня 2009 (UTC)

Див. вище - абсолютно всі відповіді, дуже докладні, з прикладами я вже наводив. З повагою - --Yevhen 14:11, 15 грудня 2009 (UTC)

То погана аналогія. Навіть ваші приклади посилаються на приклади коли звуки у слабкій позиції транслітеруються. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:54, 18 грудня 2009 (UTC)

Шановний колего. У мене колись вже була дискусія з цього приводу з однією особою, яка вважала, що потрібно писати інакше. Я виклав усі аргументи - вони абсолютно повні. Якщо дуже коротко - у каталанській мові (літературна вимова, вимова барселонців, східні діалекти взагалі) [ə] більше схоже на [a]. Той, хто цією мовою володіє (як я), це чітко відчуває. Скажу чесно - не вважаю за потрібне ще раз обговорювати цю тему. З повагою, --Yevhen 00:17, 19 грудня 2009 (UTC)

З точки зору звучання в Барселоні ви можливо праві, але я ж не про вимову, я про те що голосні ненаголошених складів часто транслітеруються (в англійській однаково звучать ледь не всі ненаголошені голосні, але пишемо ми їх при адаптації по-різному), оскільки орфографія часто відбиває етимологію, і можливо по діялектах розрізнення звучання в деякій мірі зберігається. Як я зрозумів при нормуванні каталонської орфографії керувалися граматичними категоріями і середньовічною орфографію, що в цілому натякає саме на те що орфографію робили з дослідженням етимології, і тому перша відбиває другу. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:15, 31 грудня 2009 (UTC)