Обговорення користувача:Tigga/Ваш пес Гав-кає, у Дрюндія Ґав-Гав-кає, мій Гар-чи (27.05.2010—28.05.2010)

Повний архів: Обговорення_користувача:Tigga/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Tigga

Ваш пес Гав-кає, у Дрюндія Ґав-Гав-кає, мій Гар-чить та завше норовит з ланца сі зірвати

Й слав богу, аби лише не мовчали та ноги не вилизували чужинцям ЗА МИСОЧКУ щєй-ПЕДІГРІ.

Шанований Tigga, не мав я з Вами багато мороки та суперечок, але наразі стала така оказія, бачачи, як дві достойні людини, що намагаються зробити корисне українству на загал, втягнулися в марні суперечки й гамселят один однгого та їхню роботу. Хоча по великому рахунку Ви не опоненти. а просто маєте дещо відмінні погляди на рішення ОДНОЇ Й ТОЇ САМОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ. Тому, гадаю, Вам треба знайти хоч якісь близькі мументи-позиції, й починаючи з них, вибудувати нові форми дій, вже доста суперечитися, адже обидвоє хочете добра українській мові та відповідної дистанції від «мааааськовського нарєчія», тому ПОМІРКУЙТЕ, як використатти потуги один одного для розвою нашої мови. Українську генну хворобу («де два українці - три гетьмани») треба лікувати, а не ще більше загострювати.

Звертаюся до Вас, як до старшого й виваженішого колеги, поміркуйте, як використати молодечий запал Дрюндія та бажання і його знання на корисні дії, навіть десь поступившись, але заради якіснішої й ціліснішої картини - одна ж бо мета у Вас. Зичу Вам творчих успіхів й наснаги! --Когутяк Зенко 09:29, 27 травня 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Дякую за добре слово, пане Зенку. Це велике запитання, як енергію використати у мирних цілях ;)
Успіхів ! --Tigga 21:28, 27 травня 2010 (UTC)

Та дуже просто! Поговорити з опонентами й знайти питання в якому буде однакова думка, домовитися не робити дій, або робити їх дуже рідко, які опоненту не подобаються. Якщо слова про звиклу для когось вимову зі власних слів непереконливі, то на торентах є українські версії фільмів, можна послухати вимову й принаймні оцінити, якій звичці вони сприяють. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:22, 27 травня 2010 (UTC)

Хлопці, відкрию Вам маленьку таємницю, таких історій я на редакції-друкарні набачився сотні, а то й більше разів, й неприведи Вам боже чути 3-4 годинну лайку двох-трьох статечних 40-50 літніх жінок упорядниць букварів та инших книжок за кілька ком та букв «Ґ, Х...». Бігме, на ті цирки збігаласі вся округа (де речі тутай в мініатюрі се теж відбувалося - маю надію потроху згасатиме), але біда на тому, що потім доводилося через ці витребенькі цілі 10 тисячні і більше тиражі передруковувати, а то й затримувати вихід газет-журналів й попадати (не як тут - в моральні «іздєржки» та емоційний катарсис) на серйозні гроші та контрибуції (а з тих бабусьок-дідусів шо візьмеш - вони ж бо затяті Фахівці та інтелектуали з шелягом в кишені й щиров українськов душев). Повірте, життя навчило розрулювати сі дрібязкові фахові суперечності. Тому й тут бачу, що можна якісно перетравити сю мовну суперечку в фаховий диспут з позитивними ТВОРЧИМИ наслідками для всього нашого вікі-товариства й, найголовніше, для НАШОЇ - УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Але звиняйте вже пора поспати, тому завтра закину щось цікавіше, а зараз скажу так - «справжні козаки вміли й за чуба один одного добре посмикати, але й не цуралися потім стати пліч-о-пліч за свою неньку землю» (й не зважали на те, як поряд патякатиме й критиме .... супостатів - поліський «ґ»речаник чи «г»алушка полтавська). Поміркуйте, почубилися, погрризлися, пора й честь знати й достойно вийти на порозуміння. Зичу успіхів! --Когутяк Зенко 00:10, 28 травня 2010 (UTC) Гараздів, Вам обидвом!!!