Обговорення користувача:Olvin/Знову сіль (08.09.2011—13.09.2011)

Найсвіжіший коментар: Olvin у темі «Знову сіль» 12 років тому
Повний архів: Обговорення_користувача:Olvin/АвтоАрхів
Обговорення: Обговорення_користувача:Olvin

Знову сіль

ред.

Привіт! Ти відкотив мою правку з таким формулюванням: "Харчовий продукт має назву «сіль». Те, що продукт на 99% складається з хлориду натрію, не означає тотожність понять «сіль» та «хлорид натрію". Цілком вірно, сіль НЕ ЗАВЖДИ хлорид натрію. Тому я і уточнив, що саме хлорид натрію, а не яка-небудь сіль (типу карбонат заліза, чи глутамат натрію) "єдиний харчовий продукт, строк придатності до вживання якого вимірюється мільйонами років". Ще один харчовий продукт має назву "сода". Так пише на упаковці. АЛЕ стаття у вікі називається карбонат натрію! Є добриво амонійна селітра, але такої статті у вікі нема, натомість є нітрат амонію. Вже давно час називати речі своїми, точними іменами. Точність - ввічливість не тільки королів, але і поважних енциклопедій --Helgi 15:57, 8 вересня 2011 (UTC)Відповісти

Мені здається, Ви плутаєте такі речі як «хімічна речовина хлорид натрію» та «харчовий продукт кухонна сіль». Так, останній харчовий продукт щонайменше на 97% складається з хлориду натрію. Але назви харчових продуктів - це одне, а назви хімічних речовин - інше. Коли мова йде про харчові продукти, слід вживати назви харчових продуктів, а не хімічних речовин. Точність, як ви кажете - це ввічливість
Наведу інший приклад. Є такі хімічні речовини - кисень та озон. Це прості речовини, обидві вони на 100% складаються з одного хімічного елементу - оксигену. Проте вживання назви «оксиген» щодо речовини «кисень» є неправильним. Як і вживання назви «кисень» щодо хімічного елементу. Про це написано у шкільному підручнику з хімії, але...
Стаття НЕ про харчовий продукт, а про хімічну сполуку, яка часто використовується, як харчовий продукт. Головне - хімічна сполука, а її використання - це другорядне. І немає значення, яку роль це використання відіграє в житті людини, велику, чи малу. Антропоцентризм не є добре для наукового прогресу людства --Helgi 11:45, 11 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Так, стаття про хімічну сполуку. Але мова в ній (чомусь) про харчовий продукт, до якого ця хімічна сполука входить. А коли мова про харчовий продукт, слід вживати назву харчового продукту, а не його складових.
Про антропоцентризм я сперечатися не хочу. --Olvin 21:10, 11 вересня 2011 (UTC)Відповісти
У статті мова НЕ ТІЛЬКИ про застосування хлориду натрію у якості харчового продукту. Це одне із застосувань цієї сполуки. Стаття розглядає КОМПЛЕКСНО УСІ аспекти хімічної речовини - генезис, застосування, фізичні і хімічні властивості, вплив на культуру і т.п. Мова НЕ ЛИШЕ про харчовий продукт! Я розумію, що іноді дуже важко побороти стереотипи, але... земля кругла і як не дивно обертається навколо сонця :)) --Helgi 17:44, 12 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Справді, у статті мова НЕ ЛИШЕ про використання хлориду натрію У СКЛАДІ харчового продукту. Але коли мова йде про використання хлориду натрію у складі харчового продукту, то слід вживати назву харчового продукту, а не підміняти її назвою хімічної речовини, яка входить до складу цього продукту.
Щодо стереотипів - я з Вами згоден, їх справді важко побороти. Наша дискусія зайве тому свідчення. Щодо землі і Сонця - без коментарів. --Olvin 09:13, 13 вересня 2011 (UTC)Відповісти
Повернутися на сторінку користувача «Olvin/Знову сіль (08.09.2011—13.09.2011)».