LozynskaNastja
Приєднався 26 грудня 2007
Найсвіжіший коментар: BotCat у темі «Зображення» 16 років тому
Історія Львова
Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто галицько-волинський князь Данило Романович і назвав його на честь сина Лева. Однак археологічні дослідження засвідчують, що поселення на місці сучасного Львова (в районі площі Старий Ринок, на території Онуфріївського монастиря, костьолу Яна Хрестителя, а також вул. Вірменської) існувало ще в XII ст., принаймні за 100 років до літописної дати. Центром давньоруського Львова була сучасна площа Старий Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви. Вигідне розташування Львова на перехресті найважливіших торгових шляхів того часу зумовило його швидкий економічний розвиток. Місто стало значним центром ремесла і торгівлі. Велику роль відіграло також стратегічне положення Львова в центрі Галицько-Волинського князівства, яке давало змогу швидко перекидати війська на загрозливі напрямки. В умовах майже безперервних війн із сусідніми державами це мало дуже важливе значення. У 1272 р. князь Лев Данилович переніс столицю князівства з Галича до Львова. Після захоплення Львова польським королем Казимиром III Великим у 1349 р. центр міста було перенесено південніше. Нове поселення будувалося за західноєвропейськими зразками: центральна площа, навколо неї житлові квартали і лінія укріплень. Так утворилося середмістя, або "місто серед мурів". Його межі окреслюємо сучасними вулицями Лесі Українки, Підвальною, Братів Рогатинців, пр. Свободи. Площа середмістя становила 36 га, а разом з укріпленнями — 50 га. Це, власне, й було місто. Система укріплень Львова формувалася майже 300 років. Спочатку, в другій половині XIV ст., вона складалася з муру, рову і валу. Дещо пізніше було додано ще один мур, який дістав назву Низького, на відміну від першого, Високого. До міста можна було увійти через дві брами — Краківську і Галицьку, біля них через рів були перекинуті підйомні мости. Дуже важливою частиною укріплень був Високий замок, закладений близько 1360 р. Львів мав надзвичайно велике стратегічне значення як плацдарм Польщі для походів в Україну, Росію, Молдавію. Багатство ж міста притягало погляди завойовників — татар, молдаван, турків та й власної шляхти. Все це змушувало звертати посилену увагу на зміцнення обороноздатності міста. У 1445 р. завершилося створення системи укріплень: Високий і Низький мури, глибокий рів з водою, котрий захищав місто з півночі, сходу і півдня, внутрішній рів, який знаходився між стінами, могутній оборонний вал. Високий і Низький замки. Високий мур (8 м висоти, близько 2 м завтовшки) мав 18 (за іншими даними — 17) бойових веж і дві вже згадані брами, кожна з яких була справжнім оборонним комплексом. Усі вежі разом з прилеглою ділянкою муру були закріплені за певним ремісничим цехом. Пізніше були зроблені для пішоходів дві укріплені хвіртки — Єзуїтська і Боса-цька. Два мури захищали місто з півночі, сходу і півдня. На західній стороні був тільки один — Високий, тому що з цього боку текла Полтва. У той час це була неширока, але повновода річка з бурхливою течією і болотистими берегами. Суцільне болото, густо поросле лісом і чагарями, простягалося від сучасного пр. Свободи до лінії поштамт-університет і надійно захищало місто. З цього боку було важко підійти навіть піхоті, не кажучи вже про облогові машини й артилерію. Укріплення Львова розвивалися й далі. Додавалися нові вежі, а в XVI ст. до системи фортифікацій було введено Міський арсенал, котрий прилягав до зовнішнього боку Високого муру. Розвиток вогнепальної зброї зробив стару систему оборони міст малопридатною. Тому вже у другій половині XVI ст. міські мури починають робити нижчими, але товстішими. Широкого застосування набувають бастіони — земляні укріплення, на яких ставилися гармати. Використання вогнепальної зброї у вежах старої конструкції було малоефективним. Замкнений простір вежі з вузькими бійницями, розрахованими на стрільбу з лука, сильно звужував поле огляду. Під час стрільби порохові гази наповнювали вежу. Тому з XVII ст. широко застосовували бастеї — напівкруглі оборонні споруди відкритого типу. На відміну від вежі, бастея не мала даху. Вона завершувалася відкритою площадкою, обнесеною зубцями, на якій ставилися гармати і більш легка вогнепальна зброя — гаківниці та фортечні рушниці. У Львові бастеї були вбудовані у Низький мур. Дві з них збереглися до нашого часу — на вул. Підвальній та у підвалі буд. № 32 по вул. Братів Рогатинців. Останньою великою спорудою в системі львівських фортифікацій був Королівський арсенал (нині вул. Підвальна, 13), збудований у 40-х роках XVII ст. Високий замок спорудив король Казимир III в 60-х роках XIV ст. Деякі вчені вважають, що його звели на фундаментах замку князя Лева, але ця думка не знайшла достатнього підтвердження. Замок був власністю короля. Його комендант — бурґграф — обіймав посаду заступника королівського старости. До складу фортифікацій замку входило сім веж, укріплені брами і будинок, де був розташований гарнізон. Уже в 1495 р. він мав артилерійське озброєння. У дворі знаходилася криниця. Щоправда, води в ній не було. Доводилося возити воду знизу або брати дощову. Збудований на 300-метровій горі, до речі, в ті часи значно крутішій аніж зараз, Високий замок здавався неприступною твердинею. Та він нею і залишався протягом майже 300 років — вперше взятий штурмом у 1648 р. козаками Максима Кривоноса. Але неприступний за часів, коли успіх у бою вирішувався холодної зброєю, замок втратив своє бойове значення в епоху, коли з'явилас зброя вогнепальна. Постійна відсутність у державній скарбниці кошті не давала змоги не тільки переобладнати його відповідно до нових умої озброїти додатковими гарматами, а й навіть ґрунтовно відремонтуваті тому після 1648 р. з нього вивели гарнізон, і в 1672 р. турки зайнял його без бою. Покинутий напризволяще, замок поступово руйнувавсь Наприкінці XVIII ст. його стали розбирати, використовуючи каміння дл спорудження будинків і шляхів. Остаточно його розібрали у 70-х рока XIX ст., коли насипали курган на честь 300-річчя Люблінської унії. К; міння використано на фундамент кургану. На згадку нащадкам залиші вся лише фраґмент південної стіни. Окремі приміщення Високого замку служили в'язницею. У 1410р. його підземеллях сиділи лицарі Тевтонського ордену, взяті в полон битві під Ґрюнвальдом. У 1559 р. тут деякий час перебувала нещасн Гапьшка Острозька, про яку буде розповідь далі. Дві вежі служили п< стійною в'язницею для особливо небезпечних злочинців. При цьом суворо дотримувалися класового принципу: у Шляхетській вежі ув'я: нювали шляхтичів, у Гультяйській — осіб нешляхетних станів. Низький замок стояв на тому місці, де зараз розміщені Національни музей і театр ім. М.Заньковецької. Він займав північно-західний кутукрії пень і на відміну від Високого замку входив у них органічно, становляч їх частину. Збудований у другій половині XIV ст. з дерева, він уже 1381 р згорів. Його відбудували знову з дерева, і тільки після пожежі 1565 р. звели кам'яні будівлі. Замок мав напрочуд гарний ренесансний фасад, який виходив на сучасну вул. Театральну. До складу замку входили три вежі — Суддівська, або Шляхти, Ювелірів і Кутова, а також внутрішній рів. Суддівська вежа стояла на місці газону перед входом у Національний музей; навпроти неї на валу — Гетьманська бастея......
Зображення
ред.Дякуємо за завантаження нових зображень! На жаль, при автоматичній перевірці їх описів виявились деякі проблеми. Зверніть увагу, що опис кожного зображення обов'язково повинен містити вказівку на його автора і шаблон ліцензії. Докладніше про правильний опис зображень ви можете прочитати на сторінках ВП:ЛЗ, ВП:ЛЗ-КД, ВП:ШАП, ВП:ДК. Зображення, що не мають необхідних даних в описах, підлягають безумовному вилученню через 7 днів після виявлення. Будь ласка, виправте описи наступних зображень (зробити це можна, натиснувши посилання «редагувати» вгорі сторінки зображення):
- Starujlviv.jpg: Ліцензія без шаблона
