Dzvino4ok
Львівський філіал Національного науково-дослідного реставраційного центру України ред.
13 грудня 1983 року, був створений Львівський філіал Державних науково-дослідних реставраційних майстерень з метою покращання обслуговування музеїв Західного регіону України. У серпні 1992 року майстерні перейменовано в Український науково-дослідний реставраційний центр, а в травні 1997 року в Львівський філіал Національного науково-дослідного реставраційного центру України (Львівський філіал ННДРЦУ). На теперішній час ми маємо велику кількість творів мистецтва, зосереджених у музейних збірках Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька, Острога і т.д. Зросла потреба у планомірній роботі з врятування іконопису як у музейних збірках, так і храмових спорудах, а найголовніше - в наукових підходах до вирішення проблем консервації реставрації та реконструкції пам'яток. Фахівці філіалу керуються програмою, яка передбачає роботи з відбору творів на реставрацію, консерваційно-реставраційні та профілактичні заходи, проведення експертиз та надання консультацій, розробку нових методів і прийомів, що сприятимуть збереженню експонатів. Стало правилом, що реставраційним роботам передують комплексні або вибіркові дослідження, попередні обговорення методики реставрації. Всі роботи на пам'ятках проводяться під контролем реставраційних рад. У відповідності зі своїми завданнями філіал центру з року в рік розширює консультативну, методичну, практичну допомогу музеям. Це експертиза, реставрація, кліматологія, боротьба з біошкідниками, підготовка та підвищення кваліфікації і атестації реставраційних кадрів.
Адміністрація ред.
- Директор - Мирослав Откович
- Застунпник директора з науково-дослідної роботи - Галина Осьмак
- Завідувач відділом наукових досліджень - Тарас Откович
- Завідуюча відділом науково-дослідної реставрації - Мирослава Білецька-Зварич
Відділи ред.
Науково-дослідний відділ ред.
Починаючи з 1990р. у Львівському філіалі Національного науково-дослідного реставраційного центру України розпочав свою роботу науково-дослідний відділ. Метою створення відділу було наукове обгрунтування реставраційних процесів. На сьогоднішній день, реставратор, від якого залежить подальша доля шедеврів українського мистецтва, їх фізичне і духовне буття, отримує об'єктивну інформацію, необхідну для роботи, на основі аналітичних методів точних наук. Над кожним експонатом, що поступає на реставрацію, проводиться комплексне дослідження - мистецтвознавчий, фізичний, хімічний і біологічний аспекти. Цей перелік етапів дослідження не є константою, - збільшення або зменшення обсягу техніко-технологічного дослідження твору визначається метою реставрації та можливостями науково-дослідної лабороторії. Не можливо чітко визначити і першочерговість етапів дослідження, оскільки висновки одного науковця грунтуються на висновках інших науковців. Так, мистецтвознавець, який основну інформацію про твір дістає з візуального огляду, більш точні висновки базує на основі результатів досліджень хіміка, фізика, біолога. Це допомагає йому встановити і особливості малярської техніки і час створення ікони. Найбільш ефективними на початковій стадії дослідження твору є оптико-фізичні дослідження - дослідження в ультрафіолетових променях, в інфрачервоних променях і рентгенівське дослідження. Аналіз твору в світлі видимої люмінісценції неодноразово давав нам можливість виявити сліди попередніх реставраційних втручань і межу руйнування окремих ділянок ікони. Рентгенівське дослідження - інформацію про наявність запису, структуру деревини, паволоки, грунту. До фізичних методів дослідження відноситься і фотофіксація, яка фіксує всі реставраційні процеси до, під час і після реставрації. Окрім цього, фотофіксація і як один із способів дослідження дозволяє відстежити реставрацію найскладніших ділянок твору, застосувавши макро- і мікрозйомку. Хімічні дослідження, які містять, в основному, інформативне навантаження (ідентифікація лаків, пігментів, фарб) доповнюються ще одним напрямком - пошуком нових хімічних сполук та методів для практичної реставрації. Хімічні дослідження - трудомісткий і довготривалий процес, що потребує напрацювання певного обсягу матеріалу. Біологічний напрямок досліджень - це цілий комплекс робіт з вивчення і стабілізації біологічного стану пам'ятки. Значні втрати на творах іноді зумовлені життєдіяльністю мікроорганізмів (грибів, бактерій), що живляться зв'язуючим, пігментами. Проаналізувавши відомі на сьогоднішній день способи боротьби з біошкідниками, оцінивши з наукової точки зору їх негативні і позитивні сторони, в нашому філіалі було розпочато пошук антисептиків, які базуються на речовинах природнього походження. Біологічне дослідження - це не лише мікологічне дослідження самої пам'ятки, а й вивчення умов її збереження. Мікроклімат музеїв - важливий фактор, який найбільше впливає на стан пам'ятки, визначає період її перебування в експозиційному стані. Нашими фахівцями грунтовно досліджується можливість контролю температурно-вологісного режиму музейних приміщень, а також можливість контролю мікрофлори повітря. Сьогодні у відділі розробляється новий напрямок досліджень - біохімічний, основна мета якого полягає у впровадженні в реставрацію біохімічних засобів та методів. Цим переслідуємо ціль підвищення ефективності реставраційних процесів, захисту реставратора від побічної дії хімічних сполук і основне - дотримання основного правила реставрації - збереження без змін структури твору.
Відділ науково-дослідної реставрації ред.
Відділ науково-дослідної реставрації був створений у 1983 році. Ставлячи перед собою складні завдання порятунку музейних експонатів, у відділі на належному рівні трактуються поняття реставраційної етики. З метою поширення професійної реставраційної освіти та музеології у відділі проводяться стажування художників-реставраторів. За час існування відділу проведено реставрацію та консервацію таких відомих пам'яток, як: «Дорогобужська Богородиця» ХІІІ ст.(Рівненський краєзнавчий музей), «Іоан Богослов» ХVІ ст.(Національний музей Львова), «Іоан Предтеча» ХVІ ст. (Івано-Франківський художній музей), «Благовіщення» ХV ст. Острожський історико-архітектурний заповідник, «Василій Великий» ХVІІ ст. (Національний музей Львова)і т.д.
Контакти ред.
- м. Львів, вул. Лесі Українки,10
- тел. (0322) 35-87-61
- e-mail: 1) lfnndrcu@lviv.farlep.net 2) lfnndrcu@gmail.com
Зображення ред.
Дякуємо за завантаження нових зображень! На жаль, при автоматичній перевірці їх описів виявились деякі проблеми. Зверніть увагу, що опис кожного зображення обов'язково повинен містити вказівку на його автора і шаблон ліцензії. Докладніше про правильний опис зображень ви можете прочитати на сторінках ВП:ЛЗ, ВП:ЛЗ-КД, ВП:ШАП, ВП:ДК. Зображення, що не мають необхідних даних в описах, підлягають безумовному вилученню через 7 днів після виявлення. Будь ласка, виправте описи наступних зображень (зробити це можна, натиснувши посилання «редагувати» вгорі сторінки зображення):
- Богородиця ЛФННДРЦУ.jpg: Нема шаблона лицензії
Статус Файл:Архангел Гавриїл.jpg ред.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Архангел Гавриїл.jpg. Однак на сторінці опису файлу немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даного файлу, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлу, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли цей файл, а також умови використання файлів із вказаного сайту.
На сторінці опису файлу завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковано цю роботу. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файл під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажений вами файл із сервера.
Дякуємо за розуміння. Shmurak (обговорення) 08:20, 30 липня 2018 (UTC)
Статус файлів ред.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файли, список яких вказаний нижче. Однак на сторінці опису файлів немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даних файлів, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлів, тобто дати посилання на сайти (або інші джерела), з яких ви взяли ці файли, а також умови використання файлів із вказаних сайтів.
На сторінці опису файлів завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковані ці праці. Якщо ви є їх автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файли під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажені вами файли із сервера.
Список файлів:
Дякуємо за розуміння. --Andriy.vBot (обговорення) 10:40, 26 лютого 2021 (UTC)