КІММЕРІЙЦІ,СКІФИ,САРМАТИ

Кімері́йці (грец. κιμμέριοι) — стародавні кочівники, які жили на території Північного Причорномор'я в X — VII століттях до н. е. і мандрували через Кавказ до Малої Азії. Кіммерійці займалися військовою справою, скотарством. Скотарством вони займалися найбільше. Їх називали «бідні молокоїди». Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу, були краще зорганізовані та військово вишколені. Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму, кочовики - у степах Наддніпрянщини, землероби - у лісостеповій зоні, орачі - між Дніпром і Дністром. Окрім військових походів, скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор"ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед, а особливо - рабів скіфи отримували вино, зброю, предмети розкоші. Грецькі колонізатори мали значний вплив на культури народів, які мешкали на території сучасної Південної України. Деякі вчені припускають, що скіфи користувалися алфавітом давніх греків.Під час розкопок у селі Роксолани Одеської обл. були знайдені бронзові литі монети із зображенням крокуючої сови та грецьким написом, які були визначені як монети скіфського царя Скіла, відомого з розповіді першого грецького історика Геродота.

                                               Колонії стародавніх греків на північнопричорноморських землях

1)Херсонес(в перекладі - півострів) - Крим, поблизу сучасного Севастополя; 2)Ольвія(в перекладі - щаслива) - південнобузький лиман; 3)Тіра(від слова Тірас - так греки називали річку Дністер)-дністровський лиман; 4)Пантікапей(в перекладі - рибний шлях) - Керченська протока.