Обговорення користувача:Adnyre/Майстерня
Я румунської не знаю, можу лише навеси свої спостережння щодо назв, які я бачив на картах. На російських картах часто пишуть закінчення -и (Ботошани, Плоешти, Питешти), на українських картах частіше пишуть -ь (Ботошань, Фокшань, Пітешть), хоча вони ж пишуть і Неводарь, що суперечить українському парвопису (після р м'який знак тільки в певних випадках пишеться). До того ж деякі НП в прикорднонних повітах маєть українські назви, зокрема наведена в таблиці Поєніле-де-суб-Монте — Руська Поляна, Вішеу-де-Жос — Вишово-Нижнє тощо. P.S. А де Вішеу-де-Сус, Сігету-Мармацієй?--Анатолій (обг.) 08:33, 4 серпня 2011 (UTC)
- Ну, за міста я ще не брався, хіба за сільські комуни. З україномовних карт у мене хіба невеличкий атлас, який теж не дуже любить правопис. Було б добре подивитись, як все-таки по-українськи пишуть деякі назви. Ось деякі міста з непевною транскрипцією: Odorheiu Secuiesc (Harghita); Mioveni (Argeș); Huși (Vaslui); Filiași (Dolj); Techirghiol (Constanţa); Milișăuți (Suceava); Găești (Dâmbovița); Nehoiu (Buzău); Urlați (Prahova); Boldești-Scăeni (Prahova); Întorsura Buzăului (Covasna). А де б це взяти українські назви?--Adnyre 17:26, 4 серпня 2011 (UTC)
- Я би написав Одорхею-Секуєск, Міовень, Хуш, Філіаш, Текіргіол, Мілішеуць, Геєшть, Нехою, Урлаць, Болдешть-Скеєнь, Инторсура-Бузеулуй. Власне з Одорхею-Секуєском, Нехою та Инторсурою ніби інших варіантів і нема. А українські назви можа зустріти на багатьох картах України (але там їх пишуть в основному для міст). Зараз у мене нема можливості, наступного тижня гляну. P.S. А Одорхею-Секуєск, Міовень, Хуш, на скільки я пам'ятаю — це міста.--Анатолій (обг.) 09:00, 5 серпня 2011 (UTC)
- Авжеж міста, просто більше шансів знайти їх на карті. Про -ць в правописі написано неясно, мабуть хай так і буде. А що робити з губними і р? Писати тверді, як у словах Об, Перм, Твер? І ще чинний правопис ніби забороняє слова, що починаються на и, хоча я б так і написав.--Adnyre 19:27, 5 серпня 2011 (UTC)
- Ну після р м'якого знака однозначно бути не може, щодо губних — не знаю. А и на початку можливе. У нас же є статті Испарта (іл), Ийсон, Ийджонбу, Ик, Игдир…--Анатолій (обг.) 08:56, 8 серпня 2011 (UTC)
- Авжеж міста, просто більше шансів знайти їх на карті. Про -ць в правописі написано неясно, мабуть хай так і буде. А що робити з губними і р? Писати тверді, як у словах Об, Перм, Твер? І ще чинний правопис ніби забороняє слова, що починаються на и, хоча я б так і написав.--Adnyre 19:27, 5 серпня 2011 (UTC)
- Я би написав Одорхею-Секуєск, Міовень, Хуш, Філіаш, Текіргіол, Мілішеуць, Геєшть, Нехою, Урлаць, Болдешть-Скеєнь, Инторсура-Бузеулуй. Власне з Одорхею-Секуєском, Нехою та Инторсурою ніби інших варіантів і нема. А українські назви можа зустріти на багатьох картах України (але там їх пишуть в основному для міст). Зараз у мене нема можливості, наступного тижня гляну. P.S. А Одорхею-Секуєск, Міовень, Хуш, на скільки я пам'ятаю — це міста.--Анатолій (обг.) 09:00, 5 серпня 2011 (UTC)
А щодо йо/ьо, то після губних краще писати йо (як це робиться для слов'янських назв), а після інших приголосних — ьо.--Анатолій (обг.) 09:01, 8 серпня 2011 (UTC)
- Гм, в правописі написано, що Ь пишеться... після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу і що Знак м’якшення (ь) не пишеться... після р у кінці складу або слова. Про губні забули. І ще: Знак м’якшення (ь) не пишеться... після ц у кінці – іменників чоловічого роду іншомовного походження: Галац, і т.д.. Наприклад, Богаць - це буде іменник чоловічого роду? І таке: Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: а) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї. б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін. в) Відповідно до вимови в кінці слів--Adnyre 18:39, 18 серпня 2011 (UTC)