Обговорення користувача:Олег-літред/Стосовно перейменування статті (03.10.2011—05.10.2011)

Повний архів: Обговорення_користувача:Олег-літред/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Олег-літред

Стосовно перейменування статті

Доброго дня! Я знаю, що до Вас можна звернутись як до знавця мови, і зокрема Ви могли би порадити щодо перейменування статті. Прошу Вас підтримати пропозицію щодо перейменування Брехня Голокосту → Перебільшення масштабів Голокосту і висловитись з цього приводу. Буду радий Вашій участі у дискусії, бо щось ніяк не вдається вирішити це питання. --Щиро Ваш, Duvnuj 09:15, 3 жовтня 2011 (UTC)

Добридень! «Знавця мови» — це перебільшення, але почну саме з мови. Добре було б цю статтю ретельно вичитати. Наприклад, «Ка-Tzetnik» чомусь транскрибовано як «Ка-Четник». KZ — Konzentrationslager (нім.). Вимовляють абревіатуру як «ка цет». Звідти й походять польські слова «kacet», «kacetowiec» — «концтабір», «в'язень концтабору». Тобто має бути «Ка-Цетник». Ще одне. Йій-бо, не знайу, чому «Єхієль» пишуть йак «Йехіель». Наврйад чи хтось це знайе. Незле було б також і з геканням/хеканням/ґеканням усе поставити на свої місця. Одне слово, там є що робити.

Тепер щодо назви в мовному (і не тільки) плані. Не можу з Вами згодитися, що конструкція «Брехня Голокосту» неможлива. Чом би й ні? Ще й як можлива — скажімо, в поезії. На зразок «правда серця». «Правда про серце» — зовсім інша штука. Не того стилістичного поля ягода. Так само й щодо слова «брехня». Це не вульгаризм, просто воно розмовне й буває, залежно від контексту, певною мірою експресивне. Так, усе залежить від контексту. На тлі манірного щебетання пансіонних дівиць (якщо таких нині знайдеш) воно видаватиметься вульгаризмом, ну а на тлі шестиповерхових матюків — мало не сюсюканням, вийнятим із уст пансіонної дівиці.

Але це дрібнички. Головне інше, і тут я Ваш однодумець. Заголовку «Перебільшення масштабів Голокосту» можна закинути упередженість і неенциклопедичність. Ну а до закидів заголовку «Брехня Голокосту»/«Брехня про Голокост» можна небезпідставно додати ще й некоректність і неетичність. Мало того, що звучить, неначе заголовок газетної передовиці у щонайкращих традиціях радянської преси, тут іще відразу почеплено ярлик. Сама стаття написана добре, навіть дуже добре. Найбільша, як на мене, її вада — публіцистичність. Читаючи, я мав враження, що передо мною розділ непоганої історичної чи публіцистичної книжки, але — не енциклопедії. А початок взагалі нагадує ту ж таки передовицю. Не знаю, як кому, а мені крикливі слова-лозунги взагалі відбивають всю охоту читати. Та якби я, скажімо, поставив собі за мету не констатувати, а щось довести й виголосити (тобто чинити всупереч засадам енциклопедії як такої), то й тоді старався б провадити свою місію спокійним, рівним і коректним тоном. Він набагато дієвіший, ніж крик, і вражає набагато глибше й гостріше. Як ото в «Intermezzo» Коцюбинського, коли мужик розповідає про п'ятьох діток, яких чомусь не забрала гарячка.

Дорікаю авторові, а сам же час від часу в деяких статтях зриваюся на таку собі нарисовість. Втім, тут трохи інша річ. Від того, що в моїх штуках — нейтральних! — більше/менше отої нарисовости чи то пак псевдохудожности, нікому ані холодно, ані гаряче. Натомість тут маємо далеко не нейтральну статтю. У ній ідеологія якщо й не підвалина, то в усякому разі підкладка. Тут треба зважувати (навіть не до грама, а до грана) кожне слово, а заголовок — тим більш, бо інакше людина з певними поглядами, якій передусім адресовано це послання, взагалі відмовиться його читати. Пригадую, років двадцять тому в редакції «Пост-Поступу» хлопці, бувало, добру годину до хрипоти сперечалися, поки добирали підхожу назву важливої статті.

Запропоновані варіанти я б таки забракував. Спробую провести паралель ad absurdum. Може дійти й до того, що, приміром, антирадянщик напише тезову вікі-статтю «Брехня у творах Леніна», а бальшой любітєль важдя — антитезову статтю «Правда у творах Леніна». І так далі.

Гаразд, вдарився я в критикантство, а що ж тоді запропоную? Вважаю, що доречним був би заголовок на зразок «Трактування Голокосту». Містко, нейтрально й, мабуть, не дуже відбігає від принципів Вікіпедії. Може, трохи зашироко закроєно, годилося б тоді й саму статтю розширити... В усякому разі аж ніяк не претендую на щось остаточне.

З пошаною — Олег-літред 02:01, 5 жовтня 2011 (UTC)

Дуже Вам дякую за такий ґрунтовний аналіз і висловлення своєї позиції. Я вискажусь так, як я сам розумію це питання. У нас є ця стаття, яка по суті містить підбірку фатків із всяких фільмів, книг, спогадів, статей і висловів де свідчиться що масштаби Голокосту були перебільшені. Тобто наводяться факти масових знищень, яких не було (тобто були в менших масштабах), неправдиві свідчення, які після перевірки не підтвердились. Тобто стаття орієнтована на те, аби показати, що багато хто умисне перебільшив масштаби цієї трагедії, а зокрема і трагічність власної долі заради наживи/компенсації/ідеології/випуску трагічної популярної книги/тощо. Відповідно у одній статті розміщено лише перебільшення масштабів Голокосту. Натомість маємо іншу статтю, де орзповідається про Заперечення Голокосту. Там розповідається про факти заперечення, про аргументи які наводяться і таке інше. Як на мене це два різних боки однієї медалі. І нарешті, ми маємо таке поняття як історичний ревізіонізм, тобто перегляд історичних фактів з метою висвітлення їх на новий лад, тим самим відкидаючи чи викривляючи традиційні уявлення і підхід то тієї чи іншої історичної події. Але оскільки такий перегляд традиційних історичних фактів тяжіє як до перебільшення масштабів, так і до применшення/заперечення, то обидва ці явища мали би поєднатись у одній статті. Я роблю наступний висновок: 1) Маємо статтю яка розповідає про факти домислів-перебільшень, вигаданих жертв і тортур яких не було, і вона повинна називатись Перебільшення масштабів Голокосту; 2) маємо статтю яка розповідає про цілу течію "заперечувачів" і про їх доводи і має називатись Заперечення Голокосту (і так вона й називається), і 3) маємо загальне явище перегляду і нового погляду на історичний факт Голокосту, тобто поняття Ревізіонізм Голокосту, і в цій статті має описуватись той факт що існує багато думок про Голокост, зокрема протилежних, і ще дехто перебільшує, а дехто применшує його масштаби з таких чи інших причин. Тобто, оскільки статті про заперечення і про перебільшення досить великі, то певно мають право на існування як окремі статті + загальна для обох стаття Ревізіонізм Голокосту. --Щиро Ваш, Duvnuj 07:39, 5 жовтня 2011 (UTC)